У більшості випадків екстракція зубів не супроводжується розвитком будь-яких ускладнень. Тим не менш, вони розвиваються приблизно в 10% випадків проведення даної стоматологічної маніпуляції, що не так уже й рідко.
Для лікарів будь-якої спеціальності важливо розуміти причини розвитку та знати головні принципи лікування найчастіших ускладнень екстракції зубів – ndash; альвеоліту та перфорації верхньощелепного синуса.
У цій статті на estet-portal.com читайте про найпоширеніші ускладнення екстракції зубів – постекстракційний альвеоліт і перфорація верхньощелепного синуса.
Екстракція зуба: чому важливо застосовувати стоматологічний тампон
Після видалення зубів протягом кількох годин може спостерігатися заливання зубної лунки кров'ю.
Важливо, щоб пацієнт стискав стоматологічний тампон близько 15-20 хвилин після екстракції зуба.
Згусток крові, що утворився в альвеолі, сприятиме відкладенню фібрину і, як наслідок, формуванню грануляційної тканини. Грануляційна тканина, покрита епітелієм, зростатиме з дна лунки вгору та з її боків.
Якщо згусток крові зміститься або зовсім не утвориться, то після екстракції зуба може розвинутися таке ускладнення, як постекстракційний альвеоліт.
Читайте нас у Telegram
Ускладнення екстракції зуба: клінічні симптоми постекстракційного альвеоліту
Діагноз постекстракційного альвеоліту встановлюється клінічно. Ключовим синдромом даного ускладнення є поява сильного, у деяких випадках пульсуючого болю в лунці через 2-3 дні після екстракції зуба. Досить часто у пацієнта об'єктивно визначається наявність неприємного запаху з рота (галітозу).
Постекстракційний альвеоліт частіше ускладнює екстракцію зубів нижньої щелепи та зустрічається у 1-10 % випадків.
Сьогодні не існує єдиної думки щодо етіології постекстракційного альвеоліту. Ймовірно, цей стан є наслідком ішемічного кісткового некрозу та місцевого остеїту.
Неприємний запах з рота: причини появи та способи усунення
Лікування постекстракційного альвеоліту: чи потрібні антимікробні засоби
Лікування постекстракційного альвеоліту полягає у проведенні зрошення ураженої зубної лунки та приміщення туди парафінового марлевого тампона, просоченого йодоформом. Тампон необхідно змінювати кожні 1-3 дні до зникнення симптомів.
У більшості випадків пацієнт потребує призначення анальгетичних засобів.
Згідно з сучасними міжнародними рекомендаціями, жодної доказової бази щодо ефективності застосування системних антимікробних препаратів при постекстракційному альвеоліті не існує.
Антимикробні засоби слід призначити лише у разі появи симптомів генералізованої інфекції.
Гострий зубний біль: швидка професійна допомога пацієнтові strong>
Перфорація – можливе ускладнення екстракції зуба верхньої щелепи
Щодо ускладнень екстракції зубів верхньої щелепи, то слід відзначити утворення перфорацій порожнини рота у верхньощелепну пазуху.
Справа в тому, що кореневі закінчення верхніх корінних зубів розташовані у верхньощелепній пазусі, і вилучення їх може призвести до утворення відповідних отворів.
У такому разі під час виконання пацієнтів проби Вальсальви його ротова порожнина заповнюється повітрям.
Проба Вальсальви полягає у творі форсованого видиху при закритому носі та роті.
Перфорації невеликих розмірів у більшості випадків гояться самі по собі, якщо після екстракції утворився добрий потік крові. Таким пацієнтам необхідно рекомендувати утриматися від інтенсивного висморкування протягом 3-4 тижнів після екстракції зуба.
Якщо ж перфорація не гоїться протягом 3х тижнів або спочатку має великі розміри, необхідна консультація щелепно-лицьового хірурга.
Дякую, що Ви залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Стоматологія». Вас також може зацікавити: Чи потрібно ставити коронку на зуб: показання та альтернатива a>
>
Додати коментар