Імпетіго – інфекційне захворювання шкіри, що зустрічається найчастіше у дітей. Етіологічними причинами імпетиго в більшості випадків є бактерії: золотистий стафілокок та гемолітичний стрептокок групи А.
Залежно від етіології імпетиго існують деякі клінічні відмінності типових проявів захворювання.
Імпетіго – поширене дерматологічне захворювання, якому належить близько 15% серед усіх патологій шкіри. Докладніше про клінічну картину імпетиго, а також сучасні підходи до лікування захворювання читайте на estet-portal.com у цій статті.
Імпетіго: які фактори сприяє розвитку захворювання
Факторами, які сприяють розвитку імпетиго, є механічні мікротравми, мацерація шкіри, гіперфункція потових та сальних залоз.
Порушення бар'єрних захисних механізмів шкірного покриву призводить до патологічного впровадження представників умовно-патогенної флори шкіри: стрептококів та стафілококів, або їх асоціації. При цьому відсутність адекватної гігієни є додатковим обтяжуючим фактором.
Читайте нас у Instagram!
У подальшому відбувається розвиток множинних згрупованих гнійничкових висипань на локалізованих ділянках шкіри.
Стрептококове імпетиго характеризується розвитком невеликих бульбашок, наповнених світлим вмістом, який поступово стає каламутним. Через деякий час бульбашки «прориваються» і висихають, на їх місці утворюються скоринки янтарного кольору.
Стафілококове імпетиго характеризується розвитком пустул, що виникають у волосяних фолікулах. Вони можуть досягати розмірів горошини. Без адекватного лікування пустули перетворюються на карбункули, тим самим значно погіршуючи перебіг захворювання. Асоціації стрептококової та стафілококової флори можуть призводити до розвитку так званого вульгарного імпетиго.
Слідкуйте за нашими новинами у Facebook
Лікування імпетиго: місцева та системна антибактеріальна терапія
Тактика лікування імпетиго залежить від площі запального ураження ділянки шкіри.
Якщо запалення локалізовано на невеликій ділянці шкіри, лікування полягає у застосуванні місцевого антисептичного розчину та антибактеріальної мазі (фузидієва кислота або комбінація неоміцину та бацитрацину).
Системна антибактеріальна терапія імпетиго показана у разі поширення запалення на ділянку шкіри, площа якої перевищує 6 см2.
Патогенні бактерії та провокуючі фактори розвитку піодермії
Антибіотиком вибору є цефалексин. В якості альтернативи можна використовувати амоксицилін 875 мг у комбінації з клавулановою кислотою 125 мг двічі на день.
Принципи лікування імпетиго, асоційованого з екземою
Пацієнтам з екземою лікар повинен призначити мазь, що містить глюкокортикоїд та протимікробну речовину. Водночас необхідно проводити системну антибактеріальну терапію.
Лікування продовжується до повного вирішення всіх дерматологічних симптомів імпетиго. Надалі необхідно приділити увагу профілактиці рецидивів екземи.
У більшості випадків лікування імпетиго не пов'язане з жодними труднощами і завершується повним одужанням.
Проте, в деяких випадках перебіг захворювання затягується, і лікування не має належного ефекту.
Рожисте запалення: у кого воно найчастіше розвивається і чому
Які фактори можуть призводити до неефективної терапії імпетиго
Існують стани, які можуть бути причинами неефективної або малоефективної терапії імпетиго.
До них належать:
1. Недостатня обробка та видалення кірок морфологічних елементів. У таких випадках бактерії можуть зберігатися під кірками, викликаючи нові рецидиви імпетиго;
2. Відсутність адекватного лікування основного захворювання, наприклад екземи;
3. Неправильний діагноз: під маскою імпетиго можуть протікати такі захворювання, як короста та стрижучий лишай.
Імпетіго – висококонтагіозна піодермія, що найчастіше зустрічається у дітей. Лікування імпетиго полягає у застосуванні місцевої та системної антибактеріальної терапії.
Дякую, що Ви залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Дерматологія». Вас також може зацікавити Основні види ураження шкіри при стрептококовій піодермії
Поділіться:
Додати коментар