Гіперандрогенія. Які симптоми вкажуть на гормональні проблеми жіночого організму

В останні роки людство стикається із серйозними проблемами зі здоров'ям. Незрозумілі симптоми, які бентежать, часто є ознаками онкологічного процесу. Більшість із них є доброякісними. При своєчасному виявленні та лікуванні неприємних симптомів можна втратити раз і назавжди. На що слід звертати увагу лікарям, якщо на прийомі жінка? Які симптоми можуть вказувати на гормональні порушення у жіночому організмі? Що таке гіперандрогенія?

Гіперандрогенія – клінічний синдром, який представляє сукупність типових клінічних проявів підвищеного вмісту андрогенів у периферичній крові/або підвищення їхньої активності.

Які основні симптоми вказують на гіперандрогенію?

Прояви можуть змінюватись від легкої дефімінізації до явної візилізації. Дефімінізація – це гірсутизм без біохімічних ознак гіперандрогенії. Симптоми андрогенії включають ураження волосяних фолікул та сальних залоз, репродуктивні порушення (аменорея та безплідність). При підвищенні тестостерону спостерігається певний периферичний ефект – прояви андрогензалежної дермопатії.

Основні прояви гіперандрогенії:

1. Акне - ураження фолікул волосся та сальних залоз, як результат закупорювання вивідних проток. Фізіологічно акне спостерігаються у пубертатному періоді. Акне у жінок, яким за 20 років, може свідчити про гіперандрогенімію. Однак, залежно від ступеня виразності акне та рівнем гормону тестостерону не виявлено. Наявність акне у молодих жінок після 20 років майже у половини спричинена синдромом полікістозних яєчників.

2. Себорея – підвищена продукція сальними залозами секрету через надмірний вплив андрогенів. Цей процес поширюється на волосисту частину голови, на обличчя та шию. Можливі прояви на спині та грудях. Себорея є фактором розвитку акне.

3. Алопеція. Будь-який фолікул волосся має свій життєвий ритм, який складається з періодів спокою та росту. Фолікули реагують на підвищення андрогенів неоднаково. Так, у тім'яній, лобовій та скроневій ділянці волосяні фолікули чутливіші до чоловічих гормонів. У цих областях термінальне волосся піддається інволюції до короткого тонкого волосся пушкового типу з наступним випадінням. В результаті судини біля фолікула спазмуються, що не дозволяє функціонувати нормальним процесам та кровообігу.

Фолікули внаслідок цього гинуть і формується андрогенна алопеція. Алопеція вказує на тривалий та високий рівень продукції андрогенів. Така виражена алопеція спостерігається при пухлини, що вірилізує (андрогенпродукує). Андрогенна алопеція – основна ознака тяжкого перебігу гіперандрогенії. Це є основою подальшої діагностики з метою пошуку стромального текоматозу або пухлини надниркових залоз або яєчників, які секретують андрогени. В інших частинах тіла гіперпродукція андрогенів проявляється розвитком гірсутизму.

4. Гірсутизм проявляється надмірним зростанням волосся у жінок у зонах, які залежать від андрогенів. Це відбувається як наслідок тривалого впливу надлишку андрогенів на волосяні фолікули. В результаті з пушкового волосся виростають термінальні (стрижневі, пігментовані і жорсткі). Виразність гірсутизму не завжди залежить від ступеня біохімічної гіперандрогенії.

Вирилізація - явна ознака надмірного надлишку андрогенів. У медичній літературі є термін "вірильний синдром". Це поняття означає швидку дефімінізацію та формування чоловічих рис. Вірилізація зустрічається менш ніж у 1% жінок, у яких виявлено гірсутизм. Часта причина вірильного синдрому – текоматоз яєчників чи надниркових залоз. Ця пухлина продукує у великій кількості андрогени.
Причини розвитку гіперандрогенії

Гіперандрогенія може свідчити про деякі захворювання. М'яка гіперандрогенія часто супроводжується синдромом полікістозних яєчників. Причини андрогенії:
• Зменшення вироблення транспортного білка, який пов'язує біологічно активну форму тестостерону.
• Підвищення секреції андрогенних фракцій.
• Підвищене перетворення менш активних фракцій андрогенів на більш активні в периферичних тканинах.

Які обстеження допоможуть підтвердити або спростувати гіперандрогенію?

Якщо у пацієнтки є явні симптоми гіперсекреції гормонів, доцільним є визначення концентрації цих гормонів. За наявності вірилізації потрібне уточнення джерела можливої ​​пухлини. Для цього використовують МРТ або УЗД органів малого тазу та КТ надниркових залоз. При випадковій знахідці одразу призначати лікування не варто. Це лише привід для подальшого лабораторного обстеження пацієнтки та підтвердження діагнозу.

Одним із головних критеріїв діагностики - збільшення андрогенів у периферичній крові, насамперед тестостерону.

У крові у жінок дигідротестостерон утворюється із тестостерону внутрішньоклітинно, а це означає, що в периферичній крові визначати його неінформативно. Найбільш чутливим методом виявлення тестостерону є тандемна мас-спектрометрія. Але цей метод ще малодоступний у клінічній практиці. Оцінка фракцій біологічно активного тестостерону ефективна методом імуноферментного аналізу (ІФА).

Що таке ятрогенна гіперандрогенія і як її уникнути?

При диференціації діагнозу ендогенної гіперандрогенії, необхідно з'ясувати, чи пацієнтка приймала екзогенні андрогени та анаболічні стероїди, а також глюкокортикостероїди та антигонадотропні препарати (даназол).

Деякі гестагени мають андрогенний потенціал. Провокувати рясне зростання волосся, аж до гіпертрихозу, можуть інтерферони, седативні препарати та циклоспорини. Вони не впливають на метаболізм андрогенів. При використанні сексуальними партнерами жінок гелів, які містять андрогени (для лікування гіпогонадизму у чоловіків), це може бути причиною екзогенної гіперандрогенії у жінок. Тому що при контакті шкіри та слизових оболонок жінки зі шкірою партнера, де було нанесено лікарський засіб, відбувається дифузія андрогенів. Внаслідок цього значно підвищується концентрація тестостерону в крові.

Лікування гіперандрогенії проводиться в залежності від ступеня тяжкості та особливостей організму. Найчастіше для цього використовують гормональні препарати (Діане-35, Андрокур, глюкокортикостероїди). При виявленні пухлини рекомендовано оперативне лікування.

Таким чином, запідозрити таке гормональне порушення, як гіперандрогенія, можна вже при першій зустрічі з пацієнткою. І дуже важливо приділити увагу цим підозрам, оскільки гіперандрогенія, крім косметичних та естетичних дефектів, є страшною загрозою жінці - безпліддя. Раннє виявлення та лікування убережуть жінку від серйозних наслідків гіперандрогенії.