Герпетиформный дерматит Дюринга: клинические проявления и дифференциальная диагностика

Лікування дерматозів, що протікають з утворенням бульбашок – складне завдання, яке вимагає від фахівця суворого дотримання стандартів терапії.

Обсяг медичної допомоги залежить від ступеня занедбаності недуги, віку та загального стану хворого, наявності або відсутності тяжких супутніх патологій, а також реактивності імунітету.

Про те, як правильно та ефективно провести лікування герпетиформного дерматиту Дюрінга читайте на estet-portal.com у цій статті.

Основні діагностичні критерії герпетиформного дерматиту

Для встановлення діагнозу дерматиту Дюрінга необхідно визначити критерії захворювання. До головних діагностичних ознак герпетиформного дерматиту належать:

1.    характерна клінічна картина;

2.    хронічний перебіг захворювання;

Діагноз

Герпетиформний дерматит Дюрінга

Вульгарна пухирчатка

Бульозний пемфігоїд Левера

Багатоформна ексудативна еритема

3.    підвищений вміст еозинофілів у рідині пухирів;

4.    зернисті відкладення IgA в сосочковому шарі дерми;

5.    виявлення імуноглобулінів у крові до тканинної трансглутамінази (ІФА).

Крім цього гістологічно також визначається вміст фібрину та нейтрофілів у біоптаті шкіри.


Вам також може бути цікаво: Бульбашний дерматоз: що важливо пам'ятати

Для підтвердження діагнозу проводиться шкірна проба Ядассона на чутливість до препаратів йоду, яка є позитивною при кінічному загостренні захворювання.

Також для дерматиту Дюрінга характерний негативний симптом Микільського і відсутність акантолітичних клітин, які обов'язково виявляються при справжній пухирчатці.

Загальне медикаментозне лікування при міхуровому дерматозі

Перший тиждень справжні пухирчатки лікують преднізолоном від 80 до 200 мг за 24 години або триамцинолоном або дексаметазоном в еквівалентному добовому дозуванні. Як тільки симптоматика хвороби стає менш вираженою і відбувається стабілізація стану пацієнта, за 7 днів поступово знижують дозу гормонів до підтримуючої терапії по 10-15 мг/добу преднізолону.

Додатково призначають:

•    цитостатики: метотрексат;

•    препарати калію;

•    аскорбінова кислота у максимальних для віку та ваги дозуваннях;

•    полівітаміни.

 

My default image

 

Найактуальніші статті читайте в Telegram!

Відразу після терапії кортикостероїдами призначають медикаменти для попередження остеопорозу: анаболічні стероїди та препарати кальцію. При необхідності проводиться корекція глюкози крові, артеріального тиску та гормонального фону.

Медикаментозне лікування герпетиформного дерматиту Дюрінга

При терапії дерматиту Дюрінга призначають препарат Дапсон. Один лікувальний цикл складається з 5-6 днів прийому медикаменту та 1-3 дні перерви. Дапсон показаний двічі на добу по 0,05-0,1 г. Терапевтичний курс включає 2-4 описані вище цикли.

Для попередження рецидивів герпетиформного дерматиту Дюрінга, в лікувальну схему включають аутогемотерапію, переливання плазми, гемотрансфузії, внутрішньом'язове введення унітіолу, виконання екстракорпоральної гемоперфузії.

Сульфаніламідні препарати через низький терапевтичний ефект у терапевтичній схемі практично не використовують.

Місцеве лікування дерматозів шкіри різного генезу  

Під час місцевого лікування дерматозів, догляд за шкірою здійснюють, ретельно дотримуючись правил асептики та антисептики. Для обробки ерозивних поверхонь використовують стерильні перев'язувальні матеріали та серветки. Проколюють бульбашки стерильними голками від шприців.  

При дерматозах ерозивні поверхні обробляють метиленовою синькою, маслом обліпихи, фукорцином.

Вологі ділянки присипають дерматолом, змішаним у рівних кількостях з окисом цинку. Для лікування дерматозів губ, очної кон'юнктиви та носових ходів підходять креми з кортикостероїдами, антибіотиками та 5% дерматолова мазь.

Читайте також: Бульбашний дерматоз: що важливо пам'ятати

 

My default image

 

Ерозії ротової порожнини обробляють дентальною адгезивною пастою, обполіскують засобами для дезінфекції рота, змащують розчинами анілінових барвників.

При лікуванні дерматозів, що протікають з утворенням бульбашок, показано дієтотерапію. Організовують харчування не рідше 4-5 разів на добу. Раціон складають із страв, збагачених вітамінами, жирами, родзинками, урюком, гарбузом. Виключають смажені, копчені продукти. До мінімуму обмежують вживання кухонної солі.

При дерматиті Дюрінга заборонено вживання глютена. Без дотримання цього правила, навіть після медикаментозного лікування дерматозу, неможливо домогтися стійкої терапевтичної ремісії, і вилікувати хворобу.

Етіопатогенез дерматиту Дюрінга: імунний механізм ураження шкіри

Герпетиформний дерматит Дюрінга є хронічним дерматозом аутоімунного генезу.
Для захворювання характерно тривалий рецидивуючий перебіг та поява сверблячої поліморфної висипки на тулубі та кінцівках.

Дерматит Дюрінга часто зустрічається як прояв целіакії переважно у чоловіків середнього віку. Течія герпетиформного дерматиту відносно сприятлива, проте варто звернути увагу на диференціальну діагностику з іншими бульозними дерматозами, особливо з акантолітичної (справжньої) пухирчаткою – потенційно смертельним захворюванням.

Дерматит Дюрінга, як правило, зустрічається у людей, які страждають на синдром мальабсорбції – глютенової ентеропатії. Також ключову роль у появі герпетиформного дерматиту відіграє гіперчутливість до йоду, що вказує на алергічну природу захворювання.

Однак основний механізм формування дерматиту Дюрінга – аутоімунний. Глютен в організмі пацієнта є антигеном і утворює імунні комплекси у тонкому кишечнику, які вражають слизову оболонку кишечника.

Через пошкоджені сосочки слизової оболонки імунні комплекси надходять у загальний кровотік і проникають у сосочковий шар дерми.

Далі імунні комплекси (Ig-A) фіксуються в дермі і відкладаються у вигляді гранул.

Клінічні прояви дерматиту Дюрінга: поліморфізм висипів

Захворювання починається з появи сверблячки, відчуття поколювання, болю в місці ураження шкіри, також може супроводжуватися загальним нездужанням, підвищеною температурою тіла.

Підписуйтесь на нас у Facebook!

Незабаром виникають симетричні висипання, які найчастіше локалізуються на розгинальних поверхнях кінцівок, шкіри тулуба та сідниць.

Для висипки при дерматиті Дюрінга характерний справжній поліморфізм.

Серед первинних елементів можна виділити:

•    еритематозні плями та папули: при зливанні утворюють різні контури та фігури;

•   Напружені бульбашки: мають тенденцію до групування та герпетиформного розміщення. Після розтину везикули утворюють ерозії, скоринки та залишають гіперпігментацію;

•   Напружені бульбашки: діаметр елементів 0,5-2 см і більше з каламутним вмістом. При вирішенні також залишають стійку гіперпігментацію. Поява бульбашок на слизовій оболонці ротової порожнини зустрічається вкрай рідко.

 

Диференційна діагностика дерматиту Дюрінга та профілактика загострень

Дерматит Дюрінга необхідно диференціювати з такими захворюваннями, як справжня пухирчатка, бульозний пемфігоїд Левера, багатоформна ексудативна еритема, субкорнеальний пустульозний дерматоз, бульозна токсикодермі, бульозний епідермоліз. strong>

Профілактика загострень герпетиформного дерматиту включає : дотримання аглютенової дієти, а також виключення препаратів та продуктів, що містять йод.

Читайте також: Вегетуюча пухирчатка: чому важливо її вчасно діагностувати

Слід виключити потенційні аліментарні алергени, такі як гриби, червоні овочі та фрукти, цитрусові, шоколад.

Ще більше цікавих матеріалів на нашомуYouTube-каналі:

 

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити