Хронічна кропив'янка (ХК) - це важкий тягар, який не дозволяє пацієнту почуватися комфортно. Вплив хронічної кропив'янки на якість життя людини набагато суттєвіший, ніж тільки погіршення стану шкіри. Згідно з дослідженням MM Balo та співавт., 32,8% пацієнтів з хронічною кропив'янкою повідомляють про депресію, 50,9% - про тривожність, 58% - про розлади сну, 39,7% - про проблеми з професійною діяльністю.
Дізнайтеся у статті на estet-portal.com які виділяють провідні причини виникнення хронічної кропив'янки, а також, які сучасні медикаментозні препарати мають найвищу ефективність у лікуванні даної патології.
- клінічне поняття хронічної кропив'янки
- вивчення активності процесу при хронічній кропивниці
- менеджментхронічної кропив'янки
Клінічне поняття хронічної кропив'янки
Згідно з рекомендаціями, кропивниця характеризується появою спонтанних бульбашок, ангіоневротичного набряку або обох цих симптомів.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Instagram!
Володарі мають характерні ознаки: центральне набухання змінного розміру, який майже завжди оточений рефлекторною еритемою; відчуття сверблячки або печіння; минущий характер з поверненням шкіри до нормального вигляду через 30 хв - 24 год.
Ураження шкіри при системному червоному вовчаку
За тривалістю перебігу кропив'янку поділяють на гостру (≤6 тижнів) та хронічну (> 6 тижнів), за особливостями виникнення ─ на спонтанну (без конкретного провокуючого фактора) ) та індуцибельну. До індуцибельної кропив'янки, наприклад належать такі різновиди, як холодова, сонячна, теплова, аквагенна, холінергічна (при підвищенні температури тіла), контактна та ін.
Вивчення активності процесу при хронічній кропив'янці
Щоб оцінити активність захворювання, використовують відповідний індекс ─ Urticaria Severity Index 7 (UAS7), для розрахунку якого слід порахувати кількість бульбашок (<;20 на добу ─ 1 бал, 20-50 ─ 2 бали, 50 або великі бульбашок, що зливаються ─ 3 бали) та оцінити виразність сверблячки (легка ─ 1 бал, середній ступінь ─ 2 бали, інтенсивний свербіж, що перешкоджає денній активності та сну ─ 3 бали). Отже протягом дня можна отримати від 0 до 6 балів.
Слід пам'ятати, що ангіоневротичний набряк може бути небезпечним для життя пацієнта.
Обережно, грибок! Як відбувається зараження дерматофітією!
При подальшій оцінці активності хронічної кропив'янки використовують суму балів за тиждень (максимум ─ 42 бали). Ангіоневротичний набряк, у свою чергу, характеризується раптовим вираженим набряком (еритематозним або кольором шкіри) нижнього шару дерми і підшкірно-жирової клітковини (іноді болючим). При цьому він зникає довше, ніж пухирі (до 72 год).
Менеджмент хронічної кропив'янки
Терапевтичний підхід до лікування хронічної кропив'янки повинен включати виявлення та усунення основних причин висипань, щоб уникнути провокуючих факторів. Лікування має тривати якомога менше, але стільки, скільки потрібно для повного зникнення симптомів. На жаль, деякі пацієнти потребують довічного прийому антигістамінних препаратів (АГП), оскільки після їх відміни спостерігаються рецидиви симптоматики.
Слід зазначити, що значна частина пацієнтів із хронічною кропив'янкою не досягає повного зникнення суб'єктивно неприємних симптомів. Наприклад, у дослідженні M. Maurer на свербіж чи дискомфорт скаржилися 69% респондентів, які потребували лікування. Більшість цих проблем можна було вирішити завдяки переходу до раціональної терапії. Відповідно до сучасних алгоритмів лікування хронічної кропив'янки слід починати з АГП 2-го покоління.
Що може спровокувати загострення атопічного дерматиту?
У разі відсутності адекватного контролю (симптоми не зникли через 2-4 тижні) необхідно збільшити дозу. АГП 2-го покоління потрібно приймати регулярно, вживання кількох різних АГП одночасно не рекомендується.
Якщо така терапія не дала результату, до АГП додають омалізумаб; за відсутності контролю симптомів через 6 місяців лікування замість омалізумабу призначають циклоспорин. Ці дві стадії лікування пацієнт має проходити під наглядом вузького фахівця. При важких загостреннях використовують короткі курси глюкокортикоїдів.
Які причини акне можуть викликати неефективність лікування захворювання?
Для дітей використовують аналогічний алгоритм лікування з корекцією доз щодо віку чи маси тіла. У педіатрії слід застосовувати лише препарати з доведеною безпекою та ефективністю. Вивчено при тривалому застосуванні: цетиризин, дезлоратадин, фексофенадин, левоцетиризин, рупатадин, біластин та лоратадин. При цьому не слід призначати АГП 1-го покоління, оскільки тривалість їх прийому обмежена (до 5 днів). Крім того, цим засобам властивий широкий спектр побічних реакцій.
Більше корисної інформації на нашому каналі в Youtube:
Поділіться:
Додати коментар