Згідно з сучасними уявленнями про функціонування репродуктивної системи жінки важливу роль відіграє вагінальна мікрофлора, яка є збалансованою екосистемою, видовий та кількісний склад якої регулюється ендокринною та імунною системами жіночого організму.
Дізнайтеся в цій статті на estet-portal.com наскільки ефективно застосування супозиторіїв для відновлення мікрофлори після антибактеріальної терапії бактеріального вагінозу.
- Мікроекосистема піхви при бактеріальному вагінозі
- Принципи лікування бактеріального вагінозу
- Дослідження необхідності відновлення мікрофлори після лікування бактеріального вагіноза
Мікроекосистема піхви при бактеріальному вагінозі
Мікроекосистема піхви є результатом складних динамічних взаємодій анатомічних, гістологічних, фізіологічних та мікробних факторів (особливо піхвового епітелію та резидентної мікрофлори), під впливом гомеостазу організму жінки в різні вікові періоди життя, а також.
Читайте нас у Instagram!
Порушення мікрекології піхви призводить до розвитку бактеріального вагінозу (БВ) − незапального інфекційного синдрому, обумовленого дисбіотичним станом вагінального біотопу, травного тракту та сечовидільної системи на фоні хронічного імунодефіциту.
Терапія вульвовагінальної атрофії СО2-лазером
На сьогодні частота бактеріального вагінозу у структурі інфекційних захворювань жіночої статевої сфери залишається досить високою і становить 60-80%.
Вагінальний біотоп передбачає наявність як аеробних, так і анаеробних мікроорганізмів, хоча домінуючими в мікробному пейзажі піхви є лактобактерії. Їх кількість досягає 106-109 КУО/мл і становить до 95-98% усієї вагінальної мікрофлори.
Критичні періоди в життя жінки: післяпологовий період та перименопауза
Розвиток бактеріального вагінозу пов'язаний зі зниженням кількості або заміщенням домінуючих форм лактобацил умовно-патогенними та патогенними мікроорганізмами, зокрема облігатними анаеробами − Prevotellа spp., Bacteroides spp., Mobiluncus spp., Peptostreptococcus spp. та ін
Доведено, що лактобактерії відсутні у 40-45% пацієнток з бактеріальним вагінозом, у 50-60% випадків їх кількість різко знижена (менше 105 КУО/л).
Результати досліджень, проведених останніми роками, свідчать, що поряд із патогенними збудниками причиною інфекційної патології в акушерсько-гінекологічній практиці можуть бути представники нормальної мікрофлори піхви. Близько 3-5% мікробіоценозу піхви здорових жінок складають інші мікроорганізми, зокрема − G. vaginalis визначають у 5,8-6,2% і навіть хламідії у 1,4-6,4%.
Принципи лікування бактеріального вагінозу
Спектр сучасних ліків, які використовуються для лікування бактеріального вагінозу, досить широкий. Принципи лікування бактеріального вагінозу засновані на застосуванні двоетапної терапії.
На першому етапі призначають антибактеріальні препарати з метою елімінації асоційованого з бактеріальним вагінозом вагінального біотопу в поєднанні з імунокорекцією, а на другому − пробіотики.
Така концепція є основою для відновлення лактобацилярного біотопу та імунного захисту піхвового мікробіоценозу.
На сьогодні остаточно не вирішено низку питань – чи існує альтернатива двоетапному лікуванню бактеріального вагінозу і які засоби найбільш ефективно сприяють відновленню піхвової мікрофлори, запобігають рецидивам захворювання та небажаним наслідкам.
Один раз кесарів розтин – завжди кесарів розтин: чи це правда?
Представлена аргументація викликає необхідність пошуку нових продуктивних методів лікування бактеріального вагінозу, спрямованих на відновлення та нормалізацію піхвового біотопу, профілактику рецидивів та можливих ускладнень .
Дослідження необхідності відновлення мікрофлори після лікування бактеріального вагінозу
Це дослідження проводилося з метою вивчення зниження частоти рецидивів бактеріального вагінозу у жінок репродуктивного віку шляхом призначення комплексної двокомпонентної терапії із застосуванням вагінальних супозиторіїв.
У дослідженні брали участь 50 жінок із клінічно встановленим діагнозом бактеріального вагінозу. Пацієнтки були розділені на 2 групи: перші 25 після антибактеріальної терапії вагінозу отримували додатково вагінальні супозиторії зі спеціально обробленою масою молочнокислих бактерій, в оптимальній кількості для підтримки балансу вагінальної мікрофлори. Друга група – 25 пацієнток після антибактеріальної терапії не отримували додаткової терапії.
Результати проведених досліджень свідчать, що ефективність застосування вагінальних супозиторіїв з метою запобігання розвитку вагінального дисбіозу становила 88%.
За відсутності заходів, спрямованих на нормалізацію мікробіоценозу піхви після проведення основного курсу терапії, клініко-лабораторне одужання спостерігалося у 16 (64%) пацієнток, рецидив бактеріального вагінозу встановлено у 9 (36%) випадках.
Слід зазначити, що при застосуванні вагінальних супозиторіїв не було зафіксовано жодних місцевих або загальних алергічних проявів, побічних ефектів та небажаних реакцій.
Ще більше цікавої інформації на нашому YouTube-каналі:
Поділіться:
Додати коментар