Запалення періодонту може супроводжуватися проліферативними процесами, при яких відбувається резорбція кісткової тканини та розростання грануляцій на верхівці кореня зуба. Таке захворювання періодонту називається гранулюючий періодонтит. У стоматологічній практиці такий періодонтит займає третє місце за частотою народження після пульпіту і карієсу. Хронічний періодонтит у більшості випадків є ускладненням карієсу, а гранулюючий періодонтит, у свою чергу, є основною причиною екстракції зубів.

Причини та механізм розвитку гранулюючого періодонтиту

Хронічний гранулюючий періодонтит розвивається при проникненні інфекції, яка потрапляє крізь верхівковий отвір кореневого каналу. Це буває внаслідок ускладнення глибоко карієсу чи пульпіту. Можливий розвиток гранулюючого періодонтиту на тлі апікального періодонтиту чи травми зуба.

Грануляційний процес у періодонті може розвиватися після частої та агресивної дії лікарських препаратів при лікуванні зубних каналів. Недостатня гігієна порожнини рота та скупчення зубного нальоту сприяють розвитку гранулюючого періодонтиту.

На тлі запальної інфільтрації при грануляційному періодонтиті в навколоверхівковій ділянці розростається грануляційна тканина, в якій присутні ділянки звапніння (петрифікати та дентиклі). Такий процес супроводжується загибеллю клітин – одонтобластів, руйнуванням окістя та компактної речовини кістки, а також резорбцією кісткових стінок. При поширенні інфекції на м'які тканини формуються навколощелепні абсцеси.

Клінічні прояви та можливі ускладнення гранулюючого періодонтиту

Плин хронічного гранулюючого періодонтиту характеризується постійними загостреннями, які змінюються нетривалими ремісіями. При загостренні гранулюючого періодонтиту пацієнт відчуває болючі відчуття в ураженому зубі. Що може погіршити стан пацієнта, читайте на estet-portal.com. Зубний біль з'являється нападоподібно у відповідь на термічні або механічні подразники. Об'єктивно ясна пастозна, опухла та гіперемована. Відзначається невелика рухливість зуба, у проекції кореня пальпується болісний інфільтрат. На боці ураженого зуба відзначається збільшення та болючість лімфатичних вузлів.

На піку загострення гранулюючого періодонтиту на місці інфільтрату формується свищ, з якого виділяється гнійний або серозний вміст. Навколо гирла нориці розростається грануляційна тканина. Важливо знати, що нориця може відкриватися на шиї або на обличчі, при цьому клінічна картина схожа з ознаками підшкірного актиномікозу.

Після відтоку гнійного ексудату болі вщухають, а гранулюючий періодонтит переходить у хронічний безсимптомний перебіг. У період ремісії можуть відзначатися болючі відчуття при прийомі гарячої їжі.

Гранулюючий періодонтит може ускладнитися такими патологіями:

  • щелепна кіста;
  • зубна гранульома;
  • флегмона або абсцес навколишніх м'яких тканин;
  • одонтогенний гайморит;
  • сепсис.

Діагностика та лікування гранулюючого періодонтиту

chem-opasen-granuliruyushchij-periodontit-prichiny-razvitiya-periodontita стоматолог виявляє змінений у кольорі сильно зруйнований зуб, каріозна порожнина повідомляється із порожниною зуба. Перкусія болюча, при натисканні зондом ясна різко блідне. За допомогою електроодонтодіагностики визначають збудливість пульпи. Рентгенографія дозволяє визначити рівень руйнування зуба.

Сучасний підхід до лікування гранулюючого періодонтиту полягає в зубозберігаючих методах лікування. Лікування здійснюється у кілька сеансів, у яких ставиться постійна пломба. За потреби виконують видалення грануляційної тканини. При неефективності лікування гранулюючого періодонтиту проводять екстракцію зуба.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити