Атрофічний кольпіт має на увазі витончення епітелію піхви, що веде за собою каскад неприємних симптомів та серйозних наслідків. Синоніми хвороби – вульвовагінальна атрофія, сенільний вагініт, генітоуринарний менопаузальний синдром. Найчастіше недуга маніфестує на 5 або 6 році після настання менопаузи і з'являється через зниження рівня естрогенів. За статистикою лише 58% жінок клімактеричного віку відчувають симптоми генітоуринарного менопаузального синдрому, з них 25% звертаються за лікарською консультацією. Діагностика та лікування атрофічного кольпіту у жінок – важливі складові для досягнення стійкої ремісії недуги та покращення прогнозу одужання. На estet-portal.com читайте про сучасні підходи до терапії<
Гіпоестрогенія призводить до атрофії клітин епітеліального шару піхви, зміни кислотності та сухості стінок. Ці фактори різко збільшують ризик травмування та інфікування органу. Об'єктивну діагностику недуги починають із докладного збору анамнезу, що допомагає встановити симптоми клінічної картини, що маніфестують. Але щоб правильно призначити лікування атрофічного кольпіту та провести верифікацію діагнозу, цього недостатньо. Вдаються до інструментальної діагностики, проводячи: Для верифікації діагнозу показані лабораторні дослідження – кольпоцитологія, аналіз мазка на флору, ПЛР-діагностика вагінальних виділень, рН-метрія вагінального відокремлюваного. Природне омолодження шкіри інтимної зони в період постменопаузи Лікування атрофічного кольпіту у жінок має протипоказання. Замісну гормональну терапію з великою обережністю проводять у жінок, що палять. Стійке підвищення цифр артеріального тиску, підвищена згортання крові, схильність до тромбоутворення, виражений варикоз, наявність онкологічного процесу будь-якого органу та/або молочної залози – основні протипоказання, на які гінеколог звертає увагу перед початком терапії. Тяжкі аутоімунні та печінкові патології, алергія на медикаменти даної фармакологічної групи, рясні та/або часті маткові кровотечі – доповнюють вказаний список. Читайте найцікавіші статті у Telegram! Лікування атрофічного кольпіту у жінок вимагає проведення замісної гормональної терапії. Це єдиний спосіб надання допомоги, який засвідчив свою ефективність. Принципи терапії такі: Терапію атрофічного кольпіту направляють двома шляхами: проводять місцево і системно. Медикаменти з естріолом (супозиторії, гелі, мазі) застосовують інтравагінально. Вони покращують стан слизової піхви, прибираючи неприємні симптоми та зайву сухість стінок, покращують якість статевого життя. Такий вид терапії дозволяє відмовитися від «пікової» концентрації естрадіолу в крові, не чинить системної дії та показаний пацієнткам з тяжкими соматичними захворюваннями. І знову в жар: вазомоторні симптоми в період менопаузи Пероральна замісна гормональна терапія, внаслідок своєї високої біодоступності, додатково виступає як профілактичний захід атеросклерозу та артеріальної гіпертензії. Гормональне лікування проводять тривало (1,5 – 5 років), хоча позитивні зрушення помітні вже через 3 –; 6 місяців від початку терапії. Недугу можна лікувати фітоестрогенами – препаратами, що містять естроген рослинного походження Такі медикаменти виготовляють як сиропу, еліксиру. До складу включають плоди шипшини, кедрове насіння, глід, коріандр, чагу, аптечну ромашку. Вони відрізняються естрогеноподібною та протиклімактеричною дією, полегшуючи перебіг недуги. «Суха проблема»: генітоуринарний синдром менопаузи Поділіться:
Особливості лабораторної та інструментальної діагностики при атрофічному кольпіті
Під час візуального огляду при атрофічному кольпіті помітні збіднені ділянки слизової оболонки, блідість стінок.
Протипоказання до призначення замісної терапії естрогенами
Лікування атрофічного кольпіту у жінок: основні напрямки
Проведення системної замісної гормональної терапії
Якщо сенільний кольпіт протікає паралельно з нетриманням сечі, показано призначення уросептиків.
Додати коментар