Атопічний хейліт розвивається при поганій гігієні ротової порожнини.

Одним із критеріїв атопічного дерматиту вважається хейліт – запалення червоної облямівки губ і куточків рота. Дослідники вважають, що серед інших причин загострення хейліту викликає недостатня гігієна ротової порожнини. Зазначимо, лікар-стоматолог повинен розглядати симптоми АХ, періорального дерматиту, тріщини комісур рота у дітей як можливі прояви алергічного процесу. Необхідно рекомендувати батькам звернутися для обстеження дитини до педіатра та алерголога. Про прояв та лікування атопічного хейліту, а також схему та результат лікування читайте в матеріалі estet-portal.com.

Алергія як фактор розвитку АТ та хейліту

Алергічна патологія відноситься до найбільш поширених захворювань населення. Незвичайна форма реагування, основу якого складають природні фізіологічні механізми, отримала назву алергії (від грецького allos – інший та ergos – дія). Вперше поняття "алергія" було введено у практику французьким педіатром К. Пірке (1906).

Дослідження показали, що за останні 50 років поширеність алергії збільшилась у 10 разів і наразі вона розглядається як серйозна медико-соціальна проблема.

Алергія формується у дітей перших років життя, з нею пов'язана більшість шкірних, шлунково-кишкових, респіраторних та інших симптомів, що відзначаються у них.

В економічно розвинених країнах спостерігається очевидна тенденція до підвищення частоти алергічних захворювань атопічного генезу. На думку фахівців Всесвітньої організації охорони здоров'я, вже найближчим часом алергічні захворювання можуть стати найпоширенішими у світі.

Збочені реакції на їжу вивчаються давно. Перші клінічні спостереження патогенної ролі їжі були проведені ще Гіппократом у V ст. до зв. е. Гіппократом було запропоновано принцип індивідуалізації харчового раціону для пацієнтів із харчовою непереносимістю залежно від їхньої реакції на споживання тих чи інших харчових продуктів.

Харчова алергія – реакція гіперчутливості на харчові продукти, основу якої лежать імунні механізми. До алергенів, які найчастіше викликають у дітей алергічні реакції, відносяться коров'яче молоко, куряче яйце, риба, пшениця, соя, арахіс.

Прояви та лікування хейліту

Залежно від "шокового" органу харчова алергія може маніфестувати різними захворюваннями. Шкірні прояви харчової алергії найчастіше представлені атопічним дерматитом (АТ). У 1980 р. JM Hanifin і G. Rajka запропонували великі та малі діагностичні критерії АТ. Як один з таких критеріїв був запропонований хейліт – запалення шкіри губ або їх червоної облямівки (ККГ). Т.М. Статі (1990) вважає, що розвиток атопічного хейліту (АХ) відбувається за будь-якої форми АТ у разі поганої гігієни порожнини рота, що відзначається у 35% 87% дітей.

Клінічна картина АХ характеризується залученням до патологічного процесу червоної облямівки губ та неодмінним ураженням шкіри періоральної частини губ, найбільш інтенсивним в області кутів рота, що проявляється у вигляді її інфільтрації та ліхеніфікації. Нерідко до патологічного процесу залучається і слизова оболонка губ, що характеризується її гіперемією та набряклістю. Скарги дітей, які страждають на АХ, типові: постійний періоральний свербіж різної інтенсивності, гіперемія, сухість і стягнутість тканин губ, лущення, тріщини, біль при їжі або розмові. Широке розкриття рота призводить до розриву тріщин, їхньої кровоточивості.

У міру стихання гострих явищ запалення на шкірі та слизовій оболонці губ залишаються ліхенізація та лущення. Інфільтрація та сухість у кутах рота призводять до утворення тріщин. Також тріщини (глибокі або мікротріщини) виникають в області зовнішньої частини ККГ та в зоні Клейна. Вони регенерують повільно.

Протягом АХ часто ускладнюється стрептодермією, кандидозом, герпетичною інфекцією або розвитком алергічного дерматиту.

При лікуванні АХ важливе місце приділяється проведенню десенсибілізуючої терапії. При тривалому завзятому перебігу захворювання внутрішньо призначають глюкокортикостероїдні препарати терміном на 2-3 тижні. Хороші результати отримані при застосуванні гістаглобуліну, який призначають курсами по 6-8 ін'єкцій. Крім того, внутрішньо призначають вітаміни групи В. Місцево застосовують глюкокортикостероїдні мазі, фізіотерапевтичне лікування: УВЧ-терапія, фонофорез, ультрафіолетове опромінення, ультразвукова терапія і т. д. Деякі дослідники пропонують використовувати в лікуванні АХ топічні імуномодуля. /p>

Терапія хейліту не завжди дає добрі результати. Отже, дуже важливо встановити справжню природу цього захворювання та у разі наявності супутнього АТ довести взаємозв'язок розвитку хейліту з алергічним процесом.

Для цього було проведено таке дослідження.

Матеріал та методи

Було обстежено 100 дітей віком від 3 до 15 років (54 дівчинки та 46 хлопчиків), які страждають на харчову непереносимість білків коров'ячого молока, та 30 дітей групи порівняння, які не страждають на алергічні захворювання. Діагноз основного захворювання у дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні, встановлював лікар-алерголог на підставі поглибленого клініко-лабораторного обстеження.

Ураження шкіри є раннім візуальним симптомом алергічних (у т. ч. атопічних) реакцій у дітей. У перші 3-5 місяців життя ознаки ураження шкіри були відзначені у 56 дітей. На рік у 44 дітей шкірні прояви розцінювалися як гострий процес. При цьому у 39 дітей патологічний процес на шкірі характеризувався гіперемією та мокнутим.

У основної частини (75 осіб) обстежених дітей перші симптоми ураження шкіри з'явилися при переведенні дитини на штучне або змішане харчування (догодовування молочними сумішами або цілісним коров'ячим молоком). Ще однією причиною появи запальних реакцій на шкірі в деяких дітей (n = 20) стало споживання матерями високоалергенних продуктів (шоколад, цитрусові, кава, какао).

Ранній переведення дітей на штучне вигодовування та споживання матерями облігатних алергенів сприяли формуванню як основного захворювання, так і кишкових дисфункцій, а отже, посиленню антигенного навантаження на організм та його сенсибілізації.

За даними анамнезу, у 20 пацієнтів після гострого шкірного процесу в ранньому дитячому віці і подальшої тривалої ремісії атопічний процес прийняв хронічний перебіг, локалізуючись в періоральній ділянці, що не супроводжувалося ураженням шкіри ліктьових і підколінних згинів, гомілковостопних і променезап'ясткових. Сформувався т.з. ізольований АХ. У решти 80 дітей основної групи АХ розвивався на тлі основного захворювання. до, після або одночасно з ураженням шкіри суглобових згинів.

Таким чином, детальний аналіз даних анамнезу дозволив встановити, що АХ може формуватися на тлі типових клінічних проявів дерматозу або як ізольована хронічна поразка періоральної області після гострої фази АТ.

Скарги дітей із ізольованим АХ та АХ на тлі АТ були аналогічними. Однак при ізольованому варіанті АХ скарги на періоральний свербіж пред'являлися дещо рідше, що, на нашу думку, пояснюється меншим ураженням періоральної шкіри цієї категорії пацієнтів.

Дрібнопластинчасте лущення з білуватими лусочками шкіри кутів рота мало місце при обох формах АХ і спостерігалося значно частіше, ніж лущення з великими лусочками. При ізольованому АХ в області зовнішньої частини ККГ переважало дрібнопластинчасте лущення, тоді як при хейліті на тлі артеріального тиску в цій частині губ однаково часто зустрічалося лущення дрібними і великими лусочками.

Відсутність чіткої межі шкіри з ККГ на всьому її протязі була меншою мірою характерна для ізольованого АХ, що вказує на велику залученість до патологічного процесу шкірної частини губ при хейліті на тлі АТ.

Тріщини в кутах рота та в області зовнішньої частини ККГ дещо частіше спостерігалися у дітей з АХ на тлі АТ.

Таким чином, при ізольованому АХ дещо частіше спостерігаються дрібнопластинчасте лущення на періоральній шкірі та ексфоліативні лусочки в зоні змикання губ, а при хейліті на тлі АТ виявляється більш виражене лущення губ, набряклість ККГ і слизової оболонки в КЗГ .

Схема лікування АХ у дітей, які страждають на алергію на білки коров'ячого молока

На підставі проведених наукових досліджень з вивчення основних аспектів патогенезу АХ були розроблені та протягом багатьох років використовуються алгоритми його лікування. Невід'ємною частиною комплексного лікування АХ у дітей, які ми спостерігали, була зовнішня терапія. Використані у своїй лікарські форми (пасти, креми, мазі) надавали як місцеве, а й загальний вплив на організм через нервово-рецепторний апарат у результаті шкірного всмоктування. Зникнення або зменшення шкірних висипань або таких суб'єктивних відчуттів, як свербіж, біль, печіння, сприятливо позначалося на загальному та психоемоційному стані дітей.

Зовнішньо на губи дітям, які страждають на АХ, призначалися мазі: 0,05%-ний алклометазон і 0,1%-ний метилпреднізолону ацепонат; при сухій шкірі обличчя застосовувався 1% крем пімекролімусу. Препарати наносилися тонким шаром на уражену поверхню двічі на добу та обережно втирали до повного вбирання.

Мазі застосовувалися до повного зникнення симптомів. Дітям, які страждали на АХ, ускладненим приєднанням стрептостафілококової інфекції, скоринки, лусочки і суху ККГ розм'якшували за допомогою протеолітичних ферментів. Для цього марлеву серветку, змочену 0,1% розчином трипсину або хімотрипсину, накладали на ККГ і шкіру періоральної області. Експозиція ферментів становила 10-15 хвилин. Призначалися мазі: 0,05% алклометазон і 2% фузидова кислота в рівних частинах. Препарати наносилися на уражені ділянки шкіри тричі на добу протягом десяти днів.

Результати лікування

Під дією терапії вдалося домогтися регресу симптомів АХ більшості пацієнтів, покращивши при цьому трофіку шкіри. Використовувані топічні глюкокортикостероїдні засоби швидко усунули загострення АХ.

Діти перебували під наглядом весь період лікування. Результат терапії оцінювали як добрий при зникненні всіх симптомів АХ або їх значному ослабленні; як задовільний – при незначному покращенні; як негативний – відсутність ефекту від лікування. Хороший ефект від лікування засобами зовнішньої терапії був досягнутий з боку 62 (62%) пацієнтів, задовільний – 31 (31%), відсутність ефекту спостерігалося у 7 (7%) дітей.

Таким чином, при лікуванні представленими вище засобами зовнішньої терапії більшості дітей з АХ вдалося зменшити гіперемію, лущення ККГ та шкіри періоральної області, а також забезпечити зменшення ліхеніфікації шкіри та загоєння тріщин.

Клінічне поліпшення атопічного процесу на губах на фоні лікування зовнішніми засобами відбувалося на 2-3-й день лікування. Динаміка клінічних проявів АХ на фоні терапії представлена ​​на малюнку.

Тривалість ремісії ізольованої форми АХ склала в середньому 4-6 місяців, а ремісії АХ на тлі АТ – 2-3 місяці.

За матеріалами pharmateca.ru

Професійний догляд за ротовою порожниною є основою профілактики карієсу та захворювань пародонту. Одні з найважливіших причин розвитку цих патологій - зубний наліт і мікроорганізми, які ховаються у ньому. Щоб уникнути ускладнень у вигляді атопічного хейліту, хоча б раз на рік проходьте зняття зубних відкладень та каменю: