Вірус Епштейн-Барр у дітей: симптоми та наслідки

Найпоширенішим вірусом серед людей вважається вірус Епштейн-Барра, скорочено ВЕБ. Це герпесвірусна інфекція може вражати дітей молодшого віку, починаючи від року, школярів, підлітків та дорослих людей.

Якщо дитина після року стикається з нею, симптоматика захворювання легко виражена, дуже схожа на легкий грип. Якщо ж інфікування відбулося після 2-3 років на фоні зниженого імунітету, у дитини розвивається багата клінічна картина.

Вірус Епштейн-Барр у дітей підліткового віку протікає у вигляді інфекційного мононуклеозу. Більше 90% людей на планеті інфіковані цією групою герпесвіруса та є переносниками захворювання.

Небезпека інфікування цим вірусом у дітей проявляється порушеннями головного мозку, лімфатичної системи, печінки та селезінки. Розглянемо основні причини, симптоми та наслідки розвитку вірусу Епштейн-Барра.

Знайомство з вірусом Епштейн-Барра

Вперше вірус був ідентифікований Майклом Ентоні Епштейном у 1964 році у процесі співпраці з аспіранткою Івонною М. Барр. Виявлення вірусу відбулося після дослідження зразків пухлин лімфоми Беркітта.

Зразки були надані хірургом Денісом Парсоном. Він вивчав розвиток лімфоми у дітей віком до 7 років, які проживають в Африці.

Аденоїди у дітей: причини виникнення та лікування.

Вірус Епштейн-Барр у дітей передається повітряно-краплинним шляхом через слину, засоби особистої гігієни, посуд, при переливанні крові або трансплантації. Після інфікування та одужання зазвичай у людини виробляється стійкий імунітет до цієї групи вірусів.

Хоча повністю позбутися від наявності вірусу в організмі ні дитині, ні дорослому не вдасться. Вірус Епштейн-Барр у дітей та дорослих перебуватиме у стані спокою після вдалого лікування.  

Симптоми розвитку вірусу Епштейн-Барра

Першими органами, які інфікуються вірусом, є слинні залози, лімфовузли, мигдалики.

На перших роках життя дитини після інфікування вірусом клінічна картина ніяк не проявляє себе або помітні легкі симптоми, які частіше нагадують застуду. Тому педіатри швидше лікують застуду, аніж вірус.

Яка залежність імунітету та виникнення захворювання

Якщо інфекція потрапляє в організм дитини після 2 років, може спостерігатись збільшення лімфовузлів, слинних залоз, аденоїдів. Крім того, піднімається температура до 37-38 градусів, відчувається слабкість у дитини, небажання спати чи їсти, з'являються часті болі в животі, набрякає носоглотка, можуть з'явитися виділення з носа.

Можливі наслідки та діагностика вірусу Епштейн-Барра

Якщо інфекція в організмі дитини протікала гостро та швидко, швидше за все, спостерігатимуться порушення роботи нирок, печінки, селезінки, імунної системи.

Також можуть розвиватися онкологічні процеси в лімфовузлах або інших органах: рак шлунка, носоглотки, товстої або тонкої кишки, слизової оболонки рота.

Крім того, розвиток ВЕБ у дітей може бути причиною не тільки збільшених лімфовузлів, розвитком лімфаденопатії або лімфаденіту, а також постійним тонзилітом.

Якщо вірус Епштейн-Барра у дітей протікає у формі інфекційного мононуклеозу, характерними симптомами можуть бути: блювання, болючість у ділянці живота, рідкий стілець, пневмонія, збільшення лімфовузлів, слабкість та головний біль.

У дитини, яка перехворіла на мононуклеоз, можуть спостерігатися протягом півтора року збільшені лімфовузли та проблеми з печінкою, нирками та селезінкою, можуть виникати тонзиліти та фарингіти.

Особливо небезпечно відправляти дитину на щеплення, якщо вона інфікована вірусом – непередбачуваність реакції ставить під удар життя малюка.

Увага! Якщо у дитини з'явилися перераховані вище симптоми та прояви, переконливе прохання перевірити дитину на наявність вірусу Епштейн-Барра!

Як діагностувати вірус

Щоб виявити інфікування вірусом дитини, необхідно здати кров та слину для лабораторного дослідження: загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, імунограма, серологічні методи.

Лікування вірусу Епштейн-Барра

Дійсних методів лікування хворих дітей, інфікованих вірусом Епштейн-Барра, на сьогодні не існує. Медики можуть лише усунути клінічні прояви та перевести активну інфекцію у латентну фазу, яка не страшна здоров'ю дитини.

Дізнайтеся:Вірус Міччегана: що чекає нас цієї зими.

Інфекційний мононуклеоз та уражені вірусом органи в організмі дитини лікуються у стаціонарі. Крім того, якщо все ж таки є шанс, що вірус може надалі торкнутися мозку та життєво важливих органів, медики призначають антибіотики, антигістамінні препарати, та засоби для зняття гострих проявів: зняття набряку в носі, нормального відтоку лімфи.

Дізнайтесь більше:Вірус Епштейна Барра: симптоми, лікування, наслідки.

Якщо спостерігаються незначні збільшення лімфовузлів та невеликий набряк у носоглотці, лікування може проводити педіатр. У всіх інших випадках спостереження та лікування проводить інфекціоніст.