Людина, яка стурбована різними проблемами і відчуває стрес, дихає поверхнево і стрімко, або зовсім затримує дихання. Змінити схему дихання на здорову можливо шляхом зміни мислення та закріплення навичок. Ребефінг є дихальною методикою психологічної корекції та самодослідження. Техніка ребефінгу заснована на глибокому і частому диханні без пауз між вдихами та видихами. Вдих, при цьому, активно виконується – для цього задіяні м'язи, видиху ж, навпаки, розслаблений та пасивний. Одна сесія ребефінгу передбачає виконання цієї дихальної техніки від півгодини до кількох годин. Дізнайтеся, яку користь несе для організму ребефінг.
Дихальна психотехніка ребефінгу було створено на початку 1970-х років американцем Леонардом Орром. Автор методики ставив собі за мету створити техніку, яка дозволить перепрожити народження та звільнитися від родової травми. Ці ідеї неодноразово піддавалися критиці з боку психологів і медиків, але, на думку преверженців цієї методики, налагодивши правильне дихання, можна звільнитися від пригнічених негативних переживань.
Прихильники техніки вважають, що ребефінг здатний допомогти розкрити та знайти потаємні несвідомі комплекси, що сприяє гармонізації внутрішнього світу та покращенню фізичного та духовного здоров'я.
Головне завдання ребефінгу – шляхом використання спеціальних дихальних технік дати можливість розуму та тілу обережно перебудуватися для примноження відчуття щастя та перетворення внутрішньої особистісної гармонії.
Типи дихання при ребефінгу
Зв'язне дихання є основним інструментом доступу інформації, що у несвідомої частини психіки. Техніка ребефінгу передбачає використання 4 типів дихання:
1.Дихання швидке та поверхневе. Такий тип дихання стане в нагоді в екстремальних ситуаціях, коли емоція доведена до краю і її потрібно швидко “проскочити”.
2. Дихання часто і глибоко. Таке дихання вдвічі частіше і глибше, ніж звичайне. Цей тип дихання є основним при ребефінгу. Видих має бути розслабленим і не контрольованим. Якщо вдих робиться через рот, то й видихати потрібно через рот.
3. Дихання глибоке та повільне. Вдихи повільні і розтягнуті. Таким чином можна досягти максимального розслаблення. Цей тип дихання можна використовувати, коли хочеться запобігти негативним почуттям, що наринули, і не дати розвинутися депресивному стану.
4. Дихання поверхневе та повільне. Цей тип використовується для виходу з ребефінгу. З процесу слід виходити дбайливо, повільно. Дихання повинно здійснюватися грудною клітиною оскільки саме в її м'язах “осідає” велика кількість емоцій.
Ребефінг складається з трьох етапів:
1 етап. Вивільнення дихання та енергії, на цьому етапі розпускаються м'язові затискачі в тілі.
2 етап. Пророблення 5 основних проблем:
- страх смерті або несвідоме прагнення смерті;
- несхвалення батьків;
- родові травми;
- негативні установки;
- клітинна пам'ять про минулі життя.
3 етап. Концепція “Думка матеріальна”. Слід ніби вдихати чисті та прозорі думки і видихати погані.
Вважається, що ребефінг здатний допомогти позбутися дитячих страхів і заїкуватості, позбутися депресії, розпустити психоемоційні “затискачі” в тілі. Також завдяки цій методиці можна досягти покращення сну та розкрити свій творчий потенціал.
Додати коментар