Шари епідермісу: будова, функції та ефективні процедури, що омолоджують.

В організмі людини шкірним покривам відведені складні і при цьому життєво важливі функції, основні з яких можна розділити на три групи: захисна, регуляторна та сенсорна. У їх виконанні задіяні абсолютно всі шари шкіри – ndash; епідерміс, дерма та гіподерма (підшкірна жирова клітковина). У цій статті доктор Ахсан Уллах (Ahsan Ullah) розповідає про основні шари епідермісу, його функції та естетичні процедури, спрямовані на покращення якості шкіри за рахунок впливу на епідермальний шар.

Шари епідермісу: базальний, шипуватий, зернистий, блискучий, роговий

Епідерміс складається з чотирьох основних шарів:

• базального;
• шипуватий;
• зернистого;
• рогового.

Також такі ділянки тіла, як долоні та підошви стоп, характеризуються наявністю п'ятого – блискучого шару епідермісу.

Вищеописані шари складаються переважно з кератиноцитів, що виробляють білок кератин, процес дозрівання якого простежується у всій товщі епідермісу.

1. Базальний шар (stratum basale)

Кератиноцити становлять більшу частину (до 95%) клітин базального шару епідермісу та характеризуються високоорганізованою структурою. Вони містять міжклітинні білки тонофіламенти – складові цитоскелету. Ці структури пов'язані між собою десмосомами та з'єднуються з базальною платівкою за допомогою напівдесмосом. Така структура забезпечує міцність та стабільність епідермісу, перешкоджає його повному відлущуванню та є основою для бар'єрної функції.

Неабияку роль у виконанні бар'єрної функції епідермісу грають:

• меланоцити, що секретують меланін та забезпечують захист від сонячного випромінювання;
• клітини Меркеля, які виконують рецепторну функцію;
• клітини Лангерганса – дендритні клітини, які ініціюють імунну відповідь у разі пошкодження шкіри.

2. Шипуватий шар (stratum spinosum)

У міру розподілу (мітозу) кератиноцити переміщуються вгору і формують шипуватий шар, що складається переважно з плоских клітин. Це найтовстіший шар епідермісу, що забезпечує його міцність та гнучкість за рахунок площини та підвищеної щільності кератиноцитів. Саме в цьому шарі розпочинається процес кератинізації.

3. Зернистий шар (stratum granulosum)

У міру подальшої диференціації клітин кератиноцити все більше стискаються і сплощуються, формуючи шар епідермісу, що складається з 3 рядів клітин. Ці зернисті клітини містять кератогіалін, який під світловим мікроскопом виглядає як темні гранули і містить два білки – профілагрин та інволюкрін, що відіграють велику роль у виконанні бар'єрної функції епідермісу. Профілагрин сприяє накопиченню кератину в роговому шарі, а інволюкрін – ndash; формування клітинної оболонки, що захищає кератин у роговому шарі. Ламелярні гранули містять ліпіди та глікопротеїни, які виконують функцію сполучних речовин у роговому шарі епідермісу.

4. Блискучий шар (stratum lucidum)

Цей шар, товщина якого становить 3-5 рядів клітин, сформований надщільними кератиноцитами, що формують додатковий бар'єр для захисту шкіри від впливу зовнішніх стресорів.

>

Роговий шар епідермісу містить щільно прилеглі одна до одної омертвілі клітини, багаті кератином, товщиною приблизно 15-20 шарів. Як зазначено вище, ламелярні гранули із зернистого шару допомагають утримувати клітини в роговому шарі, забезпечуючи напівнепроникний шар – основну частину фізичного шкірного бар'єру. Для відмерлих клітин рогового шару характерний процес відлущування. У міру старіння цей шар епідермісу стає більш щільним і тому процес його десквамації і, як наслідок, оновлення клітин глибших шарів епідермісу сповільнюється, що в кінцевому підсумку призводить до таких вікових змін, як тьмяність шкіри.

Існують різні естетичні процедури, які допомагають покращити стан шкіри за рахунок контрольованого пошкодження епітелію.

>

Омолодження шкіри за рахунок впливу на різні шари епідермісу

Процес кератинізації, що стосується різних шарів епідермісу, як правило, займає близько 4 тижнів, залежно від якості шкіри пацієнта. У міру старіння та впливу факторів довкілля кератинізація уповільнюється за рахунок зниження ефективності процесу десквамації. Це призводить до накопичення відмерлих клітин та зниження нормальних темпів у регенерації шкіри і, як наслідок, погіршення її якості, а саме:

• тьмяності;
• в'ялості;
• потовщення рогового шару.

Отже, стимуляція процесу десквамації є основною метою певних естетичних процедур. Для цього існують різні техніки, зокрема:

• хімічні пілінги;
• мезотерапія;
• мікродермабразія.

Вплив хімічних пілінгів на рівні різних шарів епідермісу

Суть хімічних пілінгів полягає в топічному нанесенні різних хімічних речовин з метою руйнування епідермального бар'єру, що призводить до ексфоліації та подальшої регенерації клітин. Цей процес сприяє відшарування кератинізованих шарів епідермісу з їх подальшим самовідновленням за рахунок активізації процесу кератинізації в базальному шарі.

Дія пілінгів ґрунтується на здатності шкіри до самовідновлення; такий тип контрольованого пошкодження запускає регенерацію клітин та оздоровлення епідермісу.

Існує три основні види хімічних пілінгів:

• поверхневі;
• середні;
• глибокі.

При цьому на шар епідермісу спрямована дія поверхневих пілінгів.

Альфа-гідроксикислоти

Альфа-гідроксикислоти (АНА) – гідрофільні (водорозчинні) кислоти, одержувані з натуральних джерел, таких як фрукти, горіхи та молоко. Ці речовини проникають у роговий шар епідермісу та призводять до дестабілізації десмосом та, відповідно, десквамації клітин. Внаслідок цього відбувається руйнування епідермального бар'єру з його подальшою регенерацією. Тому АНА-пілінги рекомендуються пацієнтам із потовщеною та фотопошкодженою шкірою.

Дослідження, проведене Okano et al., було спрямоване на вивчення впливу гліколевої кислоти на шкіру та продемонструвало прискорений синтез колагену за рахунок деградації кератиноцитів. У міру деградації кератиноцитів епідермальний бар'єр руйнується та відшаровується, що сприяє його прискореному відновленню. За рахунок цього прискорюється процес кератинізації, а шкіра стає молодшою.

Бета-гідроксикислоти

ВНА – ліпофільні (жиророзчинні) кислоти проникають в епідермальний бар'єр, розчиняючи себум та сприяючи ексфоліації епідермального шару. Наприклад, пілінги на основі саліцилової кислоти. рекомендуються пацієнтам із жирною шкірою, схильною до акне.

Пілінг Джесснера

Пілінг Джесснера складається з комбінації альфа- та бета-гідроксикислот у низьких концентраціях. Мета такого пілінгу – загальна хімічна ексфоліація епідермального та глибших шарів шкіри. Такі пілінги дозволяють досягти загального естетичного покращення стану шкіри. Вважається, що пілінги Джесснера забезпечують руйнування десмосом, а також себума, що забезпечує ефективне відлущування шкіри.

Можливості мезотерапії в омолодженні шкіри на рівні шару епідермісу

Процедура колаген-індукуючої терапії (КІТ, або мезотерапія) полягає у впливі на шкіру мікроголками , які проникають через роговий шар епідермісу та викликають мікроушкодження локальних тканин. У відповідь на таке ушкодження запускається процес вивільнення факторів росту, що стимулюють синтез колагену та еластину в сосочковому шарі дерми.

Ця техніка також забезпечує більш ефективну доставку топічних космецевтичних препаратів, таких як вітаміни А і С, а також їх проникнення в епідермальний бар'єр, абсорбцію клітинами глибших шарів, що в свою чергу стимулює неоколагенез та неоваскуляризацію. Відновлена ​​шкіра стає більш підтягнутою та міцною.

Для проведення мезотерапії використовують голки різної довжини:

• голки меншої довжини – розгладжування тонких ліній та зморшок;
• голки більшої – корекція постакне.

Мікродермабразія – ефективна процедура оновлення шару епідермісу

У рамках цієї процедури застосовують механічні речовини, такі як кристали, що відлущують або алмазні частинки, які пошкоджують десмосоми і напівдесмосоми.

Порушення епідермального бар'єру після мікродермабразії забезпечує видалення відмерлих клітин з рогового шару.

Ця естетична процедура є мінімально інвазивною і дозволяє досягти відмінних естетичних результатів за умови правильного вибору пацієнта. Дана техніка відмінно підходить для:

• старіючої шкіри;
• фотоушкодженої шкіри;
• у разі недостатньо ефективного відлущування рогового шару, що перешкоджає міграції кератиноцитів з базального до поверхневих шарів епідермісу.

Мета мікродермабразії – посилити процес кератинізації і зробити шкіру більш "свіжою". та гладкою.

Читайте також: Анатомія старіння обличчя: куди йде молодість і як її повернути

Таким чином, хімічні пілінги, мезотерапія та мікродермабразія впливають на шар епідермісу з метою покращення якості шкіри за рахунок активації природної здатності шкіри до самовідновлення у відповідь на контрольоване ушкодження.