Конкурси краси

Якось мене запитали, як я ставлюся до конкурсів краси. Я не знала, що відповісти, і вирішила навести довідки, ознайомитись із літературою. Чесно кажучи, проблема краси хвилювала мене давно, тому що серед моїх пацієнтів було дуже багато гарних людей із нещасною долею.

І щоразу я згадувала прислів'я "не родись красивою, а народись щасливою". Чому гарна людина, як правило, нещасна? Що робити, щоб гарна людина не стала нещасною? Невже гарна людина має бути нещасною? Що зробити, щоб гарна, але нещасна людина стала щасливою, як і належить їй за її природою? І нарешті, що робити некрасивій людині, щоб стати красивою? Я вважаю, що красивим можна стати.

Здається, я знайшла відповіді на деякі запитання.

Історія конкурсів краси

Поговоримо про конкурси краси. Перший такий конкурс було проведено у Стародавній Греції. До чого це призвело?

Справа була на Олімпі, коли боги зібралися на черговій вечірці. А щоб усе було тихо, мирно та весело, вони вирішили не кликати скандальну богиню Роздору. Але про вечірку вона все ж дізналася. Боги веселилися, однак у розпал веселощів хтось підкинув богам гарне яблуко, на якому було написано «для найпрекраснішої».

Зевс, верховний бог, розумів небезпеку цього підприємства – вибрати серед богинь найкрасивішу. Кому хочеться наживати ворогів? Приз один. Отримати можна лише одного союзника, а ворогів... Мудрий Зев відмовився приймати це рішення. Він доручив цю справу людям, які вже тоді у своїй марнославстві намагалися стати вищими за богів. Нині їх стало дуже багато.

Зевс направив трьох претенденток на суд до сина царя Трої Паріса.

Зевс звернувся до Гермеса:

— Візьми це яблуко і звернися до сина Пріама, який пасе череду в горах Іди, на Гаргарі. Скажи йому ось що: «Тобі, Парісе, Зевс доручає розсудити богинь, які сперечаються про те, яка з них найкрасивіша. Ти сам гарний і обізнаний у справах кохання, за що й відправлений був на пасовищі. Переможець у суперечці нехай отримає це яблуко. Але тільки так, щоб дві переможені не гнівалися на мене і бачили б у цьому лише помилку моїх очей.

Паріс був радий, що йому випала честь вибирати найкрасивішу з богинь, але засліплений їхньою красою, так і не зміг визначитися. Помітивши його сум'яття, богині не розгубилися і почали пропонувати йому свої "дарунки". Тобто, однієї зовнішності було замало.

До чого це призвело?

У результаті Паріс обрав Афродіту, яка пообіцяла йому любов прекрасної Олени. Результатом його вирішення стала двадцятирічна облога Трої, що завершилася її руйнуванням. Вчені досі не можуть точно встановити, чи вона існувала. А яке рішення у такому разі прийняла б підготовлена ​​людина, якби не можна було відмовитися від ролі судді? Він би поклався на волю долі – кинув би жереб.

Але повернемось до проблеми краси. Дійсно, педагоги, письменники, поети та психологи підкреслюють, що гарній людині за інших рівних умов легше добиватися бажаного в житті. Помічено, що красива Людина здається водночас і носієм високих моральних якостей, хоча часто це не так.

І все-таки, чому ж красиві досить часто бувають нещасливі?

Поняття краси тісно пов'язане із заняттями людини. Витончена, фізично слабка аристократка здасться негарною роботяги селянинові, і в господарстві вона йому ні до чого. Та й сама аристократка найчастіше вважає міцного та красивого селянина грубим мужланом. Але якщо смак її остаточно не зіпсований, то таки сильний чоловік сприйматиметься нею як красивий.

Сприйняття краси залежить і від зовнішності самого, що сприймає красу. Сухопарим часто подобаються повні, горбоносим – кирпаті, брюнетам – блондинки. Закономірність така: людині подобаються ті якості, яких вона сама позбавлена. При свободі вибору, що здається, він, цей вибір, багато в чому залежить від нашої біології. Для виживання дуже важливо, щоб разом сходилися різні генетичні властивості. Ось чому дівчатам часто подобаються іноземці. І що б ми не говорили про патріотизм, завойовники завжди подобатимуться жінкам. І не варто моралізувати. Подобаються вони не тому, що завойовники, а тому, що не схожі на своїх. Все це зрештою збагачує генофонд. І не такий дурний і дикий звичай народів Крайньої Півночі, які поступаються своєю дружиною гостеві на ніч.

Зовнішність тісно пов'язана з темпераментом. Люди, схильні до повноти, часто є власниками сангвінічного темпераменту. Якщо вони схуднуть, то своєму майбутньому партнеру вони подадуть знак не лише про своє додавання, а й темперамент. А ось його вже не зміниш. Якщо немає доповнення щодо темпераменту, сім'ї гарантовано часті скандали.

Давайте подивимося, як у наших менших братів – тварин. Адже там красиві водночас і найсильніші. Щоправда самі тварини цього не усвідомлюють. Просто життя змушує їх боротися за існування, і ті, хто перемагають, здаються найпрекраснішими для особин протилежної статі.

Але повернемося до поняття краси людини. На зразок краси досить радикально впливає мода, та й рішення суддів, які залежать від їхніх власних уподобань та нагальних потреб. Так само і в нашому житті. Ми ухвалюємо швидкі, радикальні рішення, самі того не розуміючи.

Не знаю, чи правильно я відповіла на питання, як стати красивим.

Для мене відповідь ця звучить так: "Стань розумною, і будеш красивою".

Джерело estet-portal.com