Під терміном "екзема" зазвичай розуміють алергічні запальні реакції шкіри, які виникають у відповідь на дію внутрішнього і зовнішнього подразників, схильні до хронічної течії та загострень, що виявляються висипом, гіперемією, інфільтрацією.
>Загострення екземи значно погіршують самопочуття пацієнта, оскільки супроводжуються інтенсивним свербінням, мокнутим, лущенням та великими осередками запаленої шкіри.
Терапія підбирається індивідуально, з урахуванням симптомів хвороби і виду екземи, що виявляються . Які виділяють види екземи? Дізнайтеся про лікування екземи на estet-portal.com.
Фактори, що впливають на розвиток екземи: види екземи
Екзематозний процес розвивається внаслідок комплексної дії нейроалергічних, ендокринних, обмінних та екзогенних факторів. При генетичній схильності у хворих на екзему формується пригнічення імунної реактивності. Уніфікованої загальновизнаної класифікації екземи на сьогодні немає, повідомляє estet-portal.com.
Читайте нас у Instagram!
У сучасній науці найбільше значення у виникненні екземи відводять нейроендокринним та імунологічним порушенням (зокрема, зниження функціональної активності Т-супресорів). На клінічний перебіг захворювання впливають психогенні фактори.
Перебіг екзематозного процесу характеризується гострою, підгострою та хронічною фазами. Вирізняють кілька видів екземи.Основні види екземи:
• справжня екзема;
• гостра екзема;
• хронічна екзема;
• себорейна екзема.
Особливості клінічного перебігу істинного виду екземи
Справжня екзема характеризується хронічним перебігом та схильністю до частих загострень. На обличчі екзема локалізується вибірково. Основними симптомами захворювання є гіперемія, набряк, везикуляція та різко виражене мокнення. В осередку є безліч згрупованих мікровезикул, наповнених серозною рідиною.
Висип на шкірі - екзема, лишай або просто алергія
Мікровезикули розриваються, і виходять типові для цього виду екземи мікроерозії – “серозні колодязі”, що виділяють росообразную рідину. По периферії вогнища запалення є вузлики та папули. Коли процес стихає, ексудат ерозії зсихається у кірки, потім з'являється дрібне висівки. Екземі властивий істинний і хибний поліморфізм висипу. Захворювання супроводжується сильним свербінням та печінням, іноді болем.
Клінічні прояви різних видів екзем
Гостра екзема клінічно характеризується поліморфізмом: почервонінням, виникненням дрібних вузликів, папул, пустул, лусочок, скоринок, а також більшим або меншим набряком шкіри. На набряклій почервонілій шкірі при даному виді екземи з'являються м'які дрібні плоскі вузлики, бульбашки, частина яких швидко перетворюється на гнійнички.
Гостра екзема протікає з рецидивами, які через підгостру стадію переходять у затяжну хронічну течію; загострення швидко минає, і настає тривала ремісія.
Хронічна екзема характеризується наявністю інфільтрату в осередках ураження, через який шкіра в осередках відрізняється щільністю.
На інфільтрованому фоні виявляють групи дрібнопапульозних та везикульозних висипань, лущення та кров'янисті скоринки; мокнути може і не бути, але свербіж при цьому виді екземи зберігається.
Хронічна екзема найчастіше локалізується на обличчі, хоча її прояви можуть зустрічатися по всьому тілу. Загострення виникають часто, причому і на старих осередках запалення, і нових ділянках шкіри.
Себорейна екзема характеризується виникненням процесу на волосистій частині голови та подальшим його поширенням на інші ділянки тіла. Захворювання протікає на тлі жирної чи сухої себореї. Суб'єктивні відчуття найчастіше відсутні.
Лікування видів екземи: особливості дієти та вибір препаратів
При всіх видах екземи важливо забезпечити пацієнту раціональне харчування, суть якого повинна полягати в обмеженні кількості вуглеводів, солі (аж до дієти без солі), гострих страв, копченостей, цитрусових, консервів, прянощів, шоколаду. Певний ефект можна отримати при використанні розвантажувального експургаторного методу із сірчанокислою магнезією.
З чого має починатися лікування свербежу
Призначають препарати, що містять ферменти підшлункової залози, солі жовчних кислот. У комплексній терапії екземи для нормалізації функцій нервової системи рекомендують седативні препарати, а при особливо вираженому свербіні та пов'язаному з ним значному порушенні нервово-психічного стану. призначають невеликі дози транквілізаторів.
Антигістамінні препарати при екземі зменшують набряки, надають седативну дію. При значних набряках призначають сечогінні засоби. Хороший ефект мають імуномодулюючі препарати.
Зовнішня терапія всіх видів екземи включає примочки, пасти, мазі, а в гострому періоді перевага надається топічним кортикостероїдам. -kazhdomu-kosmetologu-o-sloyakh-kozhi" rel="follow">Що необхідно знати кожному косметологу про шари шкіри
Додати коментар