Які щеплення потрібні дорослій людині

На питання, які щеплення потрібні дорослому, багато хто відповідає здивованим поглядом: навіщо це людині, яка вже «переросла» дитячі хвороби?

Але проблема інфекційних захворювань складніша, ніж здається на перший погляд. У багатьох випадках дорослим ця процедура навіть більш необхідна, ніж дітям. Наприклад, «звичайна» кір важче переноситься після 20 років, ніж у 3-4 роки, і більшою ймовірністю призведе до наслідків, які залишаться з людиною на все життя.

Тому потрібно розібратися, які щеплення потрібно зробити, коли краще зайнятися цим і коли варто перенести вакцинацію на інший час.

Які щеплення потрібні дорослому і коли їх робити
Щеплення для дорослих: коли краще обійтися без вакцинації

Які щеплення потрібні дорослому і коли їх робити

За своєю суттю щеплення — це введення в організм неактивних збудників будь-якого захворювання. Імунна система, «познайомившись» з інфекцією, виробляє до неї антитіла і в майбутньому, якщо цей збудник знову потрапить в організм, вона вже готова з ним боротися.

Ефективність профілактичних вакцинацій більш ніж переконливо показує статистика. Так, захворюваність на поліомієліт (однієї з найнебезпечніших хвороб) знизилася до 5 випадків у рік, по порівнянню з 13,5 тис в 50-х століттях.

Деякі хвороби, такі як епідемічний паротит і поліомієліт небезпечні тільки для дітей, або ж для їх профілактики достатньо вакцинації в дитячому віці.

Але наступні хвороби вимагають чіткого дотримання графіку щеплень:

Гепатит B. Це захворювання — причина смерті більше 700 тис. людей у всьому світі щорічно. Вірус, що викликає ураження печінки, передається від партнера до партнера при незахищеному статевому акті, а також через кров. Вакцинація проводиться за наступною схемою: перше щеплення, повторне через місяць і через півроку. Триразове введення вакцини забезпечує стійкий імунітет до вірусу гепатиту B.
Дифтерія. Це захворювання, яке спочатку нагадує грип і англіну, але швидко призводить до важкого стану хворого. Смертність від дифтерії також досить висока, так як дифтерійний токсин призводить до ураження внутрішніх органів. Якщо в дитинстві людина не була щеплена, в дорослому віці вакцинація проводиться так: два щеплення з інтервалом в один місяць, третя mdash; через 12 місяців після другої, і далі все життя кожні 10 років.
Стовпняк. Це дуже небезпечне захворювання, яке часто призводить до летального результату через ураження центральної нервової системи. Вакцинація проводиться за тією ж схемою, що і щеплення від дифтерії, і також повторюються кожні 10 років.

Крім цього, рекомендується пройти вакцинацію від кору та краснухи — після останньої дози вакцини імунітет зберігається протягом 10 років.

Читайте також: Вакцинація дорослих: що важливо знати

Важливо розуміти, що слід зробити додаткові щеплення, якщо ви знаходитесь в групі ризику по таких захворюваннях як грип, пневмонія, пневмококова інфекція, менінгіт, кліщовий енцефаліт, бореліоз:

Читайте також: Небезпечні укуси кліщів: клінічні прояви Лайм-бореліозу

часто буваєте в громадських місцях в період епідемії будь-якого захворювання;
ваша робота пов'язана з потенційними ризиками зараження (обслуговуючий персонал готелів, аеропортів, лікувальних та навчальних закладів);
проживаєте в регіоні, в якому часто спостерігаються спалахи будь-яких інфекційних захворювань;
збираєтеся в поїздку в іншу кліматичну зону, а також якщо ваша повсякденна або професійна діяльність пов'язана з частими переміщеннями;
у вас підвищена схильність до інфекційних захворювань або ж можливе зараження з більш високою ймовірністю призведе до ускладнень (часті застуди, вік старше 65 років, у жінок).
вам призначено планове хірургічне втручання;
Ви плануєте вагітність.

Щеплення для дорослих: коли краще обійтися без вакцинації

Як будь-який інший препарат, вакцина може не тільки захистити, але і нашкодити. Все залежить від дотримання декількох умов. Вам слід відмовитися від щеплення і перенести її на пізніший термін (або попередньо пройти обстеження), якщо для вас актуальне навіть одне з наступних тверджень: >

в день щеплення ви погано почуваєтеся;
ва вас підвищена або знижена температура тіла;
протягом останніх 3-4 тижнів ви перенесли якесь інфекційне захворювання;
у вас схильність до алергії;
Вам нещодавно проведена хірургічна операція;
ви проходите курс лікування препаратами, які впливають на імунну систему (імуностимулятори, імуносупресори, антибіотики, противірусні препарати).