За багато століть існування людського суспільства блискучі розуми медицини зуміли перемогти безліч хвороб, що здавалися бичем божим – проказу, туберкульоз, холеру, чуму, тиф, віспу, які забрали життя сотень тисяч людей.
Але залишаються актуальними інші не менш страшні хвороби – ВІЛ, онкологія, серцево-судинні патології, які щороку вбивають людей, і панацея проти них досі не винайдена.
Та й кількість суїцидів від депресії та психологічних проблем помітно зросла у наш час.
Який же вихід? Деякі вчені впевнені, що перемогти всі ці страшні проблеми людство зможе лише одним способом – кардинально змінивши свою суспільну екосистему.
1. Як люди роблять відкриття для розвитку медицини
2. Нові наукові моделі розвитку медицини
3. Нові тенденції у розвитку медицини у суспільстві
Як люди роблять відкриття для розвитку медицини
У минулому столітті нові відкриття на благо медицини та суспільства робилися набагато простіше та швидше, ніж у наш час.
У 1950-ті один за одним були відкриті відразу кілька різновидів антибіотиків, які перетворили смертельно небезпечні захворювання та інфекції на «неприємності», які більше не вважалися вироком для хворого.
Тоді таємниці науки були схожі на поле, яким просто потрібно було прагнути вперед і не забувати дивитися на стежку, щоб не пропустити чергове відкриття.
Зараз вчені сходяться на думці, що нові медичні відкриття і весь розвиток медицини в цілому – це вже не поле, а скоріше дерево.
Тобто набагато складніша та розгалужена система, яка «зростає» не горизонтально, а вертикально. Отже, тепер недостатньо просто продовжувати йти вперед без зупинок (читайте: працювати однаково роками).
Тепер потрібно виявляти справжню винахідливість, створюючи для себе «підпори» та «сходи».
При цьому найнижчі «яблука» з дерева відкриттів вже давно зірвані – це були найпростіші винаходи типу найпростіших лікарських втручань з метою покращення стану хворого.
А верхні «яблука» дано дістати не всім, оскільки вони з значно складнішої галузі доказової медицини з питаннями про гранично можливу користь, яку просто за допомогою кількох випадків вже не доведеш.
Приміром, коли було винайдено антиретровірусне лікування ВІЛ, це було феноменальним успіхом та проривом.
Але далі вчені та дослідники не вирушили відразу шукати інші нові методи боротьби з підступним вірусом, а почали розгалужувати набуту систему на питання обмеженої користі.
Наприклад, у яких комбінаціях більш ефективно працюватимуть винайдені препарати.
Погодьтеся, порівняно з глобальною користю від самого відкриття подальші експерименти – це вже питання обмеженої користі для вузького кола пацієнтів, адже вони можуть допомогти одному з тисячі, а можуть допомогти всім, але лише на один відсоток ефективніше, ніж стара комбінація препаратів.
Таким чином, цінність медичних відкриттів може бути сильно перебільшена, а можлива шкода від неї навпаки недооцінена.
І це лише приклад однієї галузі розвитку медицини. Адже зараз схожа ситуація у всій світовій медицині. Схоже, людство знову потребує революційного зрушення старої парадигми.
Нові наукові моделі розвитку медицини
Оригінальний вихід із глухого кута запропонував кілька років тому відомий американський лікар-онколог індійського походження, вчений, автор книг і володар Пулітцерівської премії Сіддхартха Мукерджі. Під час виступу на TED Talks один із найвідоміших мислителів сучасної медицини заінтригував усіх своєю ідеєю.
На думку Мукерджі, люди продовжують помирати від поширених хвороб, а людство перестало здійснювати прориви в медичній науці не тому, що у нас немає хороших лікарських препаратів, а тому, що ми не намагаємося подивитися на медичні проблеми з нової, більш проникливої точки зору.
У її якості Сіддхартха пропонує використовувати наукові моделі та нові метафори для старих проблем. Адже, щоб отримати щось нове, потрібно навчитися думати по-новому.
«Архітектор при побудові моделі намагається через мініатюру пояснити світ. Вчений в аналогічному випадку намагається пояснити світ через метафору. Мініатюра – це зрушення в масштабах, а ось метафора – це зрушення у способі сприйняття», — пояснює філософ коротко свою концепцію подальшого розвитку медицини.
Більшість вже зроблених медичних відкриттів були подібні до прямої стріли, пущеної відразу в мішень (це теж метафора доктора Мукерджі).
Яскравий приклад – антибіотики, які, як з'ясувалося, мають воістину чудодійний ефект блокувати одні процеси в організмі та активувати інші.
Через те, що успіх відкриттів був приголомшливим, цей спосіб мислення став домінуючим у всіх галузях, загальмувавши подальший розвиток медицини. Адже нелогічно намагатися боротися одним і тим самим методом з інфекціями та онкологією чи хворобою Альцгеймера, чи не так? Вже стало очевидно, що підхід до пошуків чарівної стріли не підходить.
Нові тенденції розвитку медицини в суспільстві
Ключ до наступних дверей, за якими ховається джерело знання, індійський вчений вбачає в прикладі природи, де клітини утворюють орган, органи складають організм, а організми об'єднуються в єдину екосистему, тобто спільноту.
Якщо використовувати це як метафору для розвитку медицини, то можна легко дійти висновку, що рішення повинні приходити не у вигляді нових ліків, а на рівні клітинних змін людського тіла. технологій регенерації.
Це може бути регенерація, як окремих клітин, так та цілих органів, якщо вони вже повністю уражені хворобою чи патологією. Важливість глобальних змін у громадській екосистемі людства вчений підкреслює особливо.
Поки що світові вчені сперечаються, що переможе першим – генетичні технології, молекулярна біологія або взагалі нам на допомогу – несподівану думку висловив західний спеціаліст з інформаційних технологій у охороні здоров'я Леонард Кіш. Він вважає, що нова медична революція буде аж ніяк не технологічною, а гуманістичною.
У світлі цього найперспективнішою тенденцією розвитку медицини Леонард називає «залучення пацієнтів до прийняття медичних рішень».
Його думка поки що прижилася більше серед медичних маркетологів, а не вчених. Однак почитайте його докази і, швидше за все, Ви погодитеся, що зерно сенсу в них є.
Залученню пацієнтів мають сприяти самі медики та вся система охорони здоров'я. Залучення, що пропонується, передбачає, що пацієнти та їхні сім'ї зможуть приймати складні медичні рішення самостійно за умови отримання повної, різнобічної та збалансованої інформації та консультацій від лікарів.
Таким самим чином зміцниться і здатність пацієнтів самостійно вирішувати безпечні для життя медичні питання і брати на себе більшу частину питань по курсу лікування. s-etim-delat" rel="follow">хронічних хвороб.
Натхненний підсумками досліджень, Кіш порівняв метод залучення пацієнтів з «ліками-блокбастером», невикористання якого можна вважати «злочинною недбалістю».
У результаті за допомогою заохочення відповідальності за власний організм зросте зацікавленість пацієнтів у зміцненні здоров'я та пошуках способів для цього.
Проводилася низка наукових досліджень, згідно з результатами яких залучення пацієнтів справді призвело до підвищення ефективності лікування та задоволення людей від отриманих медпослуг.
Хто знає, можливо, вже через кілька років ми побачимо впровадження нової еволюційної системи охорони здоров'я і захопимося її позитивними результатами.
Універсальна кров для переливання: міф або реальність
Вам може бути цікаво: Тест для перевірки пам'яті
>
Додати коментар