Дисморфофобія – нав'язлива турбота про зовнішність

Існує надмірне занепокоєння своїм зовнішнім виглядом, що супроводжується нав'язливим невдоволенням, яке неможливо задовольнити. Що таке дисморфофобія? У психології таке надмірне занепокоєння з приводу свого зовнішнього вигляду та невдоволення незначною особливістю (дефектом) свого тіла називають дисморфофобією. Як видно з назви «дис» – це негативна приставка, «фобія» – страх, а «морфо» – вигляд, зовнішність.

Дисморфофобія – це психічний розлад, що зустрічається різною мірою інтенсивності, починаючи від надмірного використання косметики і закінчуючи постійними пластичними операціями та уникненням соціуму (соціофобія).

Як проявляється дисморфофобія

Особи, які страждають на дисморфофобію, часто досить привабливі, але вважають, що вони потворні на стільки, що уникають будь-якої соціальної взаємодії з іншими людьми в страху бути засміяними і неприйнятими. Для таких людей зовнішність є першочерговою ознакою благополуччя. При цьому найближче оточення відноситься до подібних міркувань, як до дурості та себелюбства.

Симптоми дисморфофобії

• 1. Симптом дзеркала – людина постійно виглядає в дзеркало або в будь-які відбивні поверхні, що потрапили під руку, з метою визначити ракурс, при якому його недолік не такий видно.
• 2. Симптом "фотографія" – людина не виглядає в дзеркала і не фотографується в страху, що його «потворність» виявитися, та ще й закарбується на довгі роки. 
• 3. Приховування передбачуваного дефекту – надмірна кількість косметики, вільний одяг, великі головні убори або відволікання від «недостатку» за допомогою екстравагантного одягу або прикрас. 
• 4. Нав'язливі дотики до ділянки з передбачуваним дефектом (іноді кожні п'ять хвилин).
• 5. Зайве захоплення ліками, дієтами, різними фізичними техніками.
• 6. Надмірне відвідування косметологів, перукарів, пластичних хірургів (пластичні операції зачату не приносять задоволення, і все починається знову).
• 7. Нав'язливе добування інформації про зовнішність з журналів, передач, книг тощо
• 8. Зниження працездатності та навчальної діяльності через занепокоєння своїм зовнішнім виглядом, аж до втрати робочого місця. 
• 9. Зниження або неможливість заводити знайомства, підтримувати дружні та любовні зв'язки через страх не сподобатися, відкидання, аж до відмови виходити з дому (або, наприклад, лише у темний час доби), через підозру, що всі бачать «потворність» та засміють. 

Як подолати дисморфофобію

Учені наполягають, що існує генетична схильність до цього розладу. Але також дуже важливі психологічні та соціальні фактори. Так встановлено, що до дисморфофобії схили особистості є сензитивними, інтроверсованими, з низькою самооцінкою. Також у зону ризику потрапляють особи з нарцестичними та невротичними рисами характеру.

"Психологічні проблеми ходи"

При цьому спусковим гачком можуть бути сексуальні травми, факти насильства, факти критики та дражнення в біографії особистості. Дуже впливає стиль виховання: якщо акцент робився більше на зовнішній вигляд, інші прояви ігнорувалися. І, звичайно ж, не останню роль відіграє вплив медіа, на надмірне занепокоєння своєю зовнішністю та прагненням бути ідеальним. 

Прогнози з лікування дисморфофобії дуже навіть благополучні: у разі тривалої психотерапії та курсу антидепресантів можна вилікувати цей розлад. Головне усвідомити проблему та не боятися звернутися за допомогою фахівця!