Як ритідектомія може омолодити обличчя на 10 років

Сучасна естетична медицина надає величезний вибір процедур, що дозволяють значно омолодити обличчя та тіло людини. Дуже часто практикуючі лікарі стикаються з бажанням пацієнта зробити якнайбільше і якнайшвидше. Рітідектомія – кругова підтяжка обличчя, це одна із пластичних операцій, яка дозволяє максимально втілити в життя бажання пацієнта. Рітідектомія є однією з пластичних операцій, що найбільш часто виконуються, за допомогою якої можна максимально омолодити обличчя пацієнта. Це операція кругової підтяжки обличчя, за допомогою якої проводиться і підтяжка м'язів, та видалення зайвого жиру та ділянок шкіри. Таким чином, операція дозволяє прибрати всі зморшки та ділянки обвислої шкіри та буквально за один день омолодити обличчя пацієнта на 10-15 років.

Критерії, які допомагають визначити, чи підходить пацієнт для ритідектомії

Пластичні хірурги виділяють чіткі критерії, за якими можна характеризувати пацієнта як ідеально підходить або невідповідного кандидата на кругову підтяжку особи.

  Ознаки ідеального кандидата на кругову підтяжку особи:

• добрий колір шкіри та мінімальна кількість зморшок;
• міцні кісткові структури обличчя;
• тверде підборіддя, що добре виступає, і видатні вилиці;
• досить багато м'яких тканин у середній області обличчя;
• неглибокі щічно-губні борозни;
• гострий шиєчно-підборідний кут;
• пацієнт не має шкідливих звичок, таких як куріння.

Ознаки кандидата, який не підходить на кругову підтяжку особи:

• тупий шийно-підборідний кут, за рахунок низького розташування під'язикової кістки;
• скошене або мляве підборіддя;
• низьке провисання підщелепних слинних залоз;
• глибокі борозни шеєчно-підборіддя;
• глибокі носогубні складки і щічні бугри, що виступають.

Перший етап ритідектомії: ліпосакція та підтяжка шкіри

Операція ретидектомії складається з кількох основних етапів. В першу чергу проводять обробку підпідборіддя, нижньої щелепи і шиї. При невеликій кількості підшкірного жирового прошарку можна обмежитися підтяжкою обличчя без будь-якого втручання на шиї. Виробляється тільки натяг шкіри та підшкірного м'яза кзади. За наявності великого підшкірного жирового шару в області підборіддя створюється розріз для введення канюлі і проведення ліпосакції. Процедура повинна проводитися рівномірно та обережно, для запобігання виникненню борозен та тунелів, а також щоб уникнути травмування нижньощелепного нерва. За наявності великої кількості жиру та опущення підшкірних м'язів проводиться більший обсяг операції. Після ліпосакції виконується пряме підняття шкіри над підшкірним м'язом,

Другий етап ритідектомії: підсікання та підняття шкіри

Наступним етапом ритідектомії є підсікання та підняття шкіри. Підсікання шкіри починається в завушній ділянці, глибше за рівень волосяних фолікулів, що запобігає виникненню алопеції. Диссекція просувається допереду від грудинно-ключично-соскоподібного м'яза до шиї. Після підсікання шкіри на шиї переходять у скроневі області, розрізи проводяться вниз через тканини скальпа, поверхневий шар сухожильного шолома та поверхневий шар скроневої фасції. Потім проводиться відділення тканин попереду вуха, на рівні скроневого пучка волосся, у підшкірному шарі. Попередній простір з'єднується з тим же рівнем підсікання на підшкірному м'язі шиї. Після відділення тканин середньої частини обличчя з відповідними відділами поверхневої м'язово-апоневротичної системи та підшкірного м'яза цей шар переміщається в необхідному задньо-верхньому напрямку.

Третій етап ритідектомії: переміщення шкірного клаптя

Останнім етапом операції ритідектомії є переміщення шкірного клаптя і накладання швів. Шкіра попереду вуха переміщається взад і вгору, шкіра шиї піднімається позаду вуха взад і теж догори, щоб не створити деформації межі росту волосся за вухом. Шкіра в завушних областях зшивається безперервним швом. Вухо фіксується дома глибокими швами, тканини попереду нього відсікаються. Козелковий клапоть складається, формуючи новий козелок. Шкіра попереду вуха закривається безперервним швом. Скроневий розріз також ушивається із приміщенням до нього дренажної трубки. Надлишок підборідної шкіри січеться при необхідності. На завершення операції накладається об'ємна пов'язка з антибактеріальною маззю. Через тиждень після операції з обличчя пацієнта знімаються шви та хірургічні дужки.

Ускладнення після ритідектомії: як їх уникнути

Після ритідектомії в окремих випадках можуть виникати такі ускладнення:

• післяопераційна гематома – виникає у 10% пацієнтів, супроводжується болем та набряком. У деяких випадках цей стан потребує повторного оперативного втручання;
• некроз клаптя – таке ускладнення може виникати через порушення кровопостачання дистальних кінців клаптя;
• пошкодження нервів – рідкісне ускладнення, що виникає при неправильно спланованому проведенні ритідектомії;
• гіпертрофічне рубцювання – може статися при підшиванні шкірного клаптя зі створенням значного натягу;
• інфекція – рідкісне ускладнення, що виникає при недотриманні рекомендацій хірурга;
• ушкодження привушних залоз – вкрай рідкісне ускладнення, що призводить до утворення нориці.

Вибір досвідченого і компетентного хірурга, а також суворе дотримання всіх рекомендацій лікаря допоможе запобігти виникненню ускладнень і досягти максимального результату від операції ритідектомії.