Лікування бородавчастої форми червоного плоского лишаю

Червоний плоский лишай (КПЛ) є однією з найактуальніших проблем дерматології. Це хронічне захворювання шкіри і слизових оболонок, що характеризується появою плоских полігональних папул, що сверблять, червонувато-рожевого кольору з характерним бузковим або фіолетовим відтінком на шкірі і молочно-білими папулами на слизовій оболонці рота. Частка КПЛ становить приблизно 0,78 – 2,5% від усієї дерматологічної патології [1, 2, 3].

Атипові форми КПЛ

Поряд з типовими проявами захворювання, залежно від клінічної картини (характер, розташування та форма первинного елемента), виділяють наступні атипові форми КПЛ: атрофічну, пігментну, фолікулярну, ерозивно- виразкову, еритематозну, бульозну, гіперкератотичну, коралоподібну, лінійну, кільцеподібну, долонно-підошовну та бородавчасту (гіпертрофічну) [1, 4].

Остання зустрічається у 15% пацієнтів із КПЛ. Для такої форми характерні папули та бляшки, що локалізуються на передній поверхні гомілок, з бородавчастою поверхнею рожево-червоного кольору, вкриті невеликою кількістю лусочок. Вогнища округлої або овальної форми, з нерівними краями та чіткими межами.

Суб'єктивно хворих турбує болісний свербіж. Елементи резистентні до терапії, існують довгостроково. Ця форма вкрай рідко носить дисемінований характер, поширюючись на шкіру тулуба та кінцівок [1, 4].

Клінічний випадок бородавчастої форми червоного плоского лишаю

Нами (Абдрахманов Р.М., Хісматуліна І.М., Садикова Ф.Г.) спостерігався хворий Т., 40 років, мешканець одного з районів Республіки Татарстан. Вступив до Республіканського клінічного шкірно-венерологічного диспансеру зі скаргами на висипання на шкірі гомілок (рис.1), спини, плечей (рис.2), що супроводжувалися постійним інтенсивним свербінням.

Малюнок 1. Патологічний процес на шкірі передніх поверхонь гомілок

Малюнок 2. Патологічний процес на шкірі задньої частини спини.

Хворіє протягом 23 років, коли вперше з'явилися елементи на шкірі зовнішньої поверхні гомілок. Після перенесеного у лютому 2009 року гострого інфаркту міокарда шкірний процес поширився на область спини та плечі. Навесні цього року лікувався амбулаторно за місцем проживання седативними, десенсибілізуючими, антигістамінними засобами, стероїдними кремами з незначним ефектом.

Спадковість не обтяжена, професійних шкідливостей не відзначає, шкідливих звичок не має.

Малюнок 3. Патологічний процес на шкірі бічної поверхні лівої гомілки.

Об'єктивно: патологічний процес носить поширений характер, локалізується на шкірі розгинальних поверхонь гомілок, верхньої частини спини, задньої поверхні плечей, представлений бляшками застійно-синюшного кольору полігональної форми 0,4 – 1,2 см в діаметрі з бородавчастою поверхнею, роговими та гіперкератотичними нашаруваннями (рис.3, рис.4).  Численні екскоріації лінійної форми.

Загальний та біохімічний аналіз крові, сечі в межах фізіологічної норми.

Малюнок 4. Патологічний процес на шкірі бічної поверхні лівої кісточки.

Проведено гістологічне дослідження, біопсійний матеріал взятий з ділянки на шкірі передньої поверхні гомілки, на межі між здоровою шкірою та патологічним вогнищем (рис. 5).

Малюнок 5. Місце взяття біопсійного матеріалу

Виявлено дифузний пластинчастий ортокератоз, осередковий гіпергранульоз, папіломатоз, нерівномірна гіперплазія шипуватого шару (епідермальні відростки на окремих ділянках нагадують за формою зубці пилки), осередкова вакуольна дистрофія базальних керати. У верхній частині дерми осередковий і периваскулярний лімфогістіоцитарний інфільтрат. Таким чином, картина відповідає такій при КПЛ.

Лікування включало загальну комплексну терапію: розчин супрастину 1% - 1,0 в/м №10 та розчин глюконату кальцію 10% - 5,0 в/м №10 щодня, драже «Карсил» по 1 драже 3 рази на день протягом 10 днів. Зовнішнє лікування проводилося послідовним нанесенням з інтервалом о другій годині цинкової мазі та препарату «Синафлан» на попередньо очищену шкіру двічі на день 14 днів. Протягом наступних двох тижнів застосовувалася мазь «Нафтадерм» 2 рази на день.

Під час лікування спостерігалася позитивна динаміка – сплощення та згладжування бляшок, суб'єктивно відзначалося зменшення сверблячки. Висипання дозволилися протягом 26 днів, залишивши в осередках гіперпігментовані плями.

Описаний клінічний випадок демонструє дисеміноване ураження, що рідко зустрічається при бородавчастій формі КПЛ, захоплююче, крім зовнішніх поверхонь гомілок, верхню частину спини і плечі. Таким чином, наше спостереження атипової форми КПЛ наочно показує особливості проявів цього захворювання, що представляють труднощі та інтерес для фахівців у плані діагностики.

Література

1. Гаджимурадов М.М., Гунаєва А.А. Атипові форми червоного плоского лишаю: клінічні прояви, диференціальна діагностика та лікування. Клінічна дерматологія та венерологія, №3, 2009, С.85-80.

2. Корсунська І.М., Невозінська З.І., Захарова А.Б., Костянтинов Є.М., Андрюшкова Ю.А. Досвід терапії червоного плоского лишаю препаратом Глутоксим. Російський журнал шкірних та венеричних хвороб №1, 2008, С.44-46.

3. Мінулін І.К., Нікітіна Г.В. Досвід лікування бородавчастої форми червоного плоского лишаю. Практична медицина №4 (13) 2005 р. 9.

4. Довідник з шкірних та венеричних хвороб для лікарів загальної практики Дядькін В.Ю. – Казань: Медлітература, 2006. – 320 с.

За матеріалами WWW.MEDLINE.RU, ТОМ 11, ДЕРМАТОЛОГІЯ, БЕРЕЗЕНЬ 2010