Акт сечовипускання є одним із фізіологічних процесів організму, за допомогою яких людина задовольняє свої природні потреби. Будь-які розлади та зміни акту сечовипускання називаються дизурією та сигналізують про наявність патологічного процесу у сечовій системі організму. Більшість дизуричних проявів характеризуються такими змінами, при яких сеча виділяється дуже часто, у великих кількостях або неконтрольовано. У той же час, такий розлад сечовипускання, як затримка сечі, є одним із найнебезпечніших проявів дизурії, виникнення якого говорить про наявність досить серйозного захворювання органів сечової системи.

Класифікація та клінічні прояви при затримці сечі

Затримка сечі – це патологічний стан, при якому під час акту сечовипускання не вдається повністю випорожнити сечовий міхур. Виникає затримка сечі на тлі патологічних процесів у сечовому міхурі, уретрі та передміхуровій залозі, або ж на тлі ураження нервової системи організму. Затримка сечі може бути гострою та хронічною, а також повною та частковою. Гостра затримка сечовипускання завжди буває тільки повною і є життєзагрозним станом, що вимагає надання невідкладної медичної допомоги. Серед урологічної патології до виникнення затримки сечі найчастіше наводять обструктивні процеси, що виникають на різних рівнях сечового тракту.

Затримка сечовипускання:

  • чому виникає і як проявляється гостра затримка сечі;
  • хронічна затримка сечі: клінічні прояви;
  • часткова та повна хронічна затримка сечі.

Чому виникає гостра затримка сечовипускання

Гостра затримка сечі є небезпечним станом, який виникає спонтанно і характеризується повним припиненням сечовипускання за наявності хворобливих позивів до нього. Виникає гостра затримка сечі у таких випадках:

  • за наявності механічної перешкоди до відтоку сечі, наприклад, при гіперплазії передміхурової залози, каменях сечового міхура тощо;
  • рефлекторна гостра затримка сечі після оперативного втручання з тривалим постільним післяопераційним періодом, після наркозу тощо;
  • при спонтанному загостренні захворювання, яке раніше призвело до розвитку часткової хронічної затримки сечі;
  • при травматичних ураженнях уретри, травмах передміхурової залози, обструкції уретри каменем або стороннім тілом;
  • при ураженнях спинного мозку.

При всіх цих станах сечовий міхур переповнений, внаслідок чого пацієнт відчуває різкий біль унизу живота. Пацієнти із гострою затримкою сечовипускання потребують надання невідкладної медичної допомоги, характер якої залежить від причини патологічного процесу.

Хронічна затримка сечі: клінічні прояви

zaderzhka-mochi-pochemu-voznikaet-i-kak-proyavlyaetsya-eto-sostoanie />До розвитку хронічної затримки сечі призводять всі види утрудненого сечовипускання. При цьому в умовах підвищеного опору уретри розвивається гіпертрофія м'язової стінки сечового міхура, чим обумовлюється ступінь компенсації та виведення сечі. При утрудненні сечовипускання, обумовленого будь-якою перешкодою відтоку сечі в ділянці шийки сечового міхура або уретри, а також при зниженні тонусу м'язів, що виштовхують сечу, сечовий міхур спорожняється не повністю, в ньому залишається частина сечі. Саме в такий спосіб формується хронічна затримка сечі.
<h2>Часткова та повна хронічна затримка сечі</h2>
<p>Часткова хронічна затримка сечі виникає за наявності перешкоди відтоку сечі на рівні шийки сечового міхура та протягом усієї довжини уретри. При цьому в сечовому міхурі залишається деяка кількість залишкової сечі: від кількох мілілітрів до більш як одного літра. У міру збільшення кількості залишкової сечі та розтягування сечового міхура внаслідок повної нездатності м'яза, що виштовхує сечу, скорочуватися, а також у результаті парезу сфінктера сечового міхура виникає повна хронічна затримка сечі. Особливістю цієї форми затримки сечі є те, що клінічно вона проявляється нетримання сечі, тобто виникає парадоксальне нетримання сечі. Парадоксальна ішурія є комбінацією затримки та нетримання сечі, при якій пацієнт не здатний випорожнити сечовий міхур,


                        

                        

                        <div id=