Гестаційний цукровий діабет (ГСД) − це цукровий діабет будь-якої етіології або порушення толерантності до глюкози (НТГ), які вперше виникли або виявлені під час вагітності.
Багато факторів сприяють виникненню гестаційного цукрового діабету, зокрема, етнічне походження, вік та сімейний анамнез. Однак ожиріння є незалежним фактором ризику розвитку ГСД, частота якого в 2-3 рази вища у осіб з ожирінням та надмірною масою тіла порівняно з жінками з нормальною вагою.
Дізнайтесь у статті на estet-portal.com чим загрожує гестаційний цукровий діабет і які причини його виникнення.
- Вплив гестаційного цукрового діабету на розвиток плоду
- Віддалені ризики у жінок із гестаційним цукровим діабетом
- Гормональні зміни, як предиктори розвитку гестаційного цукрового діабуета
Вплив гестаційного цукрового діабету на розвиток плода
Ожиріння та інсулінорезистентність впливають на плацентарну функцію, що призводить до збільшення надходження глюкози, вільних жирних кислот та амінокислот до плоду. .
Читайте нас у Instagram!
Інсулін безпосередньо впливає на поділ клітин плода, що приводить до макросомії, яка є одним з основних наслідків гіперглікемії під час вагітності. Ризики важких пологів і материнських / неонатальних ускладнень і, пов'язаних з цим проявом фетопатій, були підтверджені у великих групах досліджень.
Віддалені ризики у жінок з гестаційним цукровим діабетом
Віддалені ризики, пов'язані з макросомією плоду у жінок з ГСД, сприяють надмірній вазі в дитинстві та метаболічних змін, які можуть збільшити ризик серцево-судинних захворювань.
У жінок з ГСД та нормальною масою тіла, які ретельно контролюють рівень глюкози в крові, захворюваність новонароджених на макросомію не перевищує показники у жінок без цукрового діабету в анамнезі.
Причини та механізми розвитку черевної вагітності
В той же час, у опасистих жінок з нормальною толерантністю до глюкози ризик народження дітей з макросомією вдвічі вищий. Враховуючи, що поширеність ожиріння приблизно в десять разів вища, ніж ГСД, очевидно, що образ життяні матері здійснює величезний вплив на розвиток цієї патології.
Гормональні зміни, як предиктори розвитку гестаційного цукрового діабету
В останні роки доведено, що лептин відіграє важливу роль у розвитку ГСД. У значній кількості досліджень виявлено збільшення рівня лептину при ДСД. Крім того, гіперлептинемія на ранніх термінах вагітності прогнозує підвищений ризик розвитку ГСД на пізніх термінах вагітності і не залежить від наявності ожиріння у матері.
Було проведено дослідження за участю 823 жінок у період з 13-го тижня вагітності до пологів. У жінок з концентрацією лептину понад 31,0 нг/мл ризик розвитку ГСД у 5 разів вищий у порівнянні з жінками з рівнем лептину <14,3 нг/мл.
Крім того, виражена лінійна кореляція між збільшенням рівня материнського лептину в плазмі та підвищенням ризику розвитку ГСД може спостерігатися при збільшенні концентрації лептину на кожні 10 нг/мл, що буде пов'язано зі збільшенням ризику ГСД на 20%. Крім того, рівень лептину в амніотичній рідині у термін 15-17 тижнів вагітності безпосередньо пов'язаний з амніотичною концентрацією інсуліну.
Стратегії ведення вагітності при розсіяному склерозі
Гестаційний цукровий діабет характеризується також збільшенням концентрації циркулюючих запальних молекул, таких як фактор некрозу пухлини (ФНП) та ІЛ6. ФНП є однією з молекул, яка відповідає за розвиток резистентності до інсуліну.
Порівняння плацентарної експресії генів при нормальній та ускладненій ГСД вагітності показало, що підвищений синтез лептину при ГСД асоціюється з вищою продукцією прозапальних цитокінів, наприклад, IL6 та ФНС, що викликає хронічне запалення.
Отже, порівняно з жінками з нормальним перебігом вагітності плацентарна експресія лептину у пацієнток із ГСД збільшується. З іншого боку, лептин самостійно підвищує продукцію ФНП та ІЛ6 моноцитами і стимулює вироблення хемокінів. Таким чином, розвивається порочне коло запальних процесів. Гіперінсулінемія при ГСД може ще більше стимулювати вироблення лептину. Підвищені концентрації лептину, своєю чергою, посилюють запалення.
Медикаментозна терапія післяпологового кровотечі
Для діагностики гестаційного цукрового діабету використовуються критерії ВООЗ, згідно з якими діагноз встановлюється при рівні глюкози:
- натще в плазмі венозної крові ≥ 7 ммоль/л;
- через 2 години після прийому 75 г глюкози (глюкозотолерантний тест) - ≥ 7,8 ммоль/л;
- при випадковому визначенні глюкози - ≥ 11,1 ммоль/л.
Скринінг на ГСД проводиться у термін 16-18 тижнів вагітності. Значна кількість проспективних досліджень підтверджує ефективність використання тесту на толерантність до глюкози з 75 г глюкози під час вагітності.
Найактуальніша інформація у світі медицини на нашому YouTube- каналі:
Поділіться:
Додати коментар