Гліцерин, що міститься в секреті сальних залоз, відіграє важливу роль у підтримці нормальної вологості шкіри за рахунок забезпечення її бар'єрної функції. Крім того, секрет сальних залоз утворює ліпідний шар на поверхні епідермісу, який запобігає надлишковій трансепідермальній втраті вологи.
Однак, гіперсекреція сальних залоз веде до надмірної сальності шкірних покривів, яка найчастіше супроводжується висипом вугрів. Жирна проблемна шкіра зустрічається досить часто, тому на estet-portal.com читайте про основні механізми себогенезу, а також про ефективні методи боротьби з підвищеною секрецією шкірного сала.
Жирна проблемна шкіра: основні скарги
Пацієнти, особливо підлітки, часто скаржаться на проблеми з жирною шкірою. Якщо сальність виражена помірно або сильно mdash; то найчастіше їх турбує необхідність мити обличчя по кілька разів на день. При цьому шкіра за кілька годин знову стає сальною. Друга скарга - підвищення жирності шкірного покриву при нанесенні сонцезахисного крему.
Проблемна жирна шкіра вимагає обов'язкового косметичного лікування, оскільки цей стан практично завжди позначається на відчутті внутрішнього комфорту та привабливості людини.
Клінічно проблема жирної шкіри виникає внаслідок гіперсекреції ліпідів, що веде до появи сального блиску на шкірі. Часто стан ускладнюється гіперплазією сальних залоз, що характеризується утворенням папул 0,5-1,5 мм у Т-зоні.
Вам також може бути цікаво: Який має бути догляд за жирною шкірою
Фактори, які провокують підвищення жирності шкіри
Популярна думка, що основну роль у підвищенні активності сальних залоз відіграє рівень андрогенів, проте дані досліджень виявляються дуже суперечливими. Активність сальних залоз не залежить безпосередньо від рівня тестостерону, оскільки секреція себуму у чоловіків та жінок не має виражених відмінностей, незважаючи на суттєву різницю у рівні гормону.
Певну роль у появі висипу вугрів може грати малоактивний андроген дегідроепіандростерон-сульфат (ДЕАС), перетворення якого в тестостерон відбувається за допомогою ферменту 5-альфа редуктази 1го типу. На жаль, лікування вугрів інгібіторами цього ферменту не має вираженого клінічного ефекту.
Відомо, що достовірно підвищує рівень вільних жирних кислот на поверхні шкіри вплив стресу.
Це пов'язано з тим, що в сальних залозах є рецептори до кортиколіберину – гормону стресу, який безпосередньо посилює ліпогенез та прискорює перетворення ДЕАС на тестостерон у себоцитах.
Також підтверджено, що вироблення шкірного сала залежить від генетичних особливостей людини.
Найактуальніші статті читайте у Telegram!
Косметичні методи впливу на жирну проблемну шкіру
Більшість косметичних засобів для жирної шкіри містять такі інгредієнти як тальк, які не пригнічують секрецію сала, а абсорбують його на своїй поверхні.
Нетривалий ефект зниження секреції шкірного сала у жінок (2-3 місяці) мають антиандрогенні препарати, такі як кетоконазол та спіронолактон.
На сьогоднішній день для лікування гіперактивності сальних залоз часто використовують комплексні препарати, що містять еритроміцин та цинк.
Слід зазначити, що ретиноїди для локального застосування не знижують секрецію шкірного сала, а лише покращують його виведення. Однак, пероральний прийом ізотретиноїну дозволяє знизити секрецію себуму завдяки тому, що препарат впливає на цикл життя клітини, а також на її апоптоз.
Косметичні процедури, такі як пілінг за допомогою гліколевої кислоти та мікродермабразія, не призводить до зниження активності залоз. У зв'язку з цим, хоча дані методи і підходять для терапії постакне, вони абсолютно неефективні зменшення жирності шкіри.
Таким чином, працюючи з пацієнтами з жирною проблемною шкірою, лікарю слід пам'ятати, що не всі популярні методи терапії є дійсно ефективними, а без корекції дієти та способу життя навіть кращі косметичні засоби та препарати можуть виявитися марними.
Читайте також: Проблемна шкіра — дбайливий догляд
Поділіться:
Додати коментар