Анафілаксія – це патологічний стан, що характеризується розвитком гострої алергічної системної життєзагрозної реакції у попередньо сенсибілізованих пацієнтів. До розвитку анафілаксії найчастіше наводять такі фактори, як укуси комах, харчові продукти та медикаменти. Тому кожен фахівець повинен досконало володіти алгоритмом надання невідкладної допомоги пацієнтам із цим патологічним станом.
У цій статті estet-portal.com представлені основи надання допомоги пацієнтам з анафілаксією, які відповідають останнім міжнародним рекомендаціям та постулатам доказової медицини.
- анафілаксія: правильне положення пацієнта та негайне введення адреналіну
- анафілаксія: інтенсивне внутрішньовенне введення фізіологічного розчину
- алгоритм лікування тяжкої гіпотензії у пацієнтів з анафілаксією
- анафілаксія: коли доцільне використання антигістамінних препаратів
- бути або не бути кортикостероїдами при розвитку анафілаксії
Анафілаксія: правильне положення пацієнта та негайне введення адреналіну
Пацієнта з ознаками анафілактичного шоку слід негайно укласти в горизонтальне положення з піднятими вгору ногами (з метою підвищення серцевого переднавантаження). По можливості, необхідно забезпечити пацієнтові подачу кисню.
Підписуйтесь на нашу сторінку в необхідність проведення крикотомії.
Анафілаксія: інтенсивне внутрішньовенне введення фізіологічного розчину
З метою забезпечення перерозподілу внутрішньосудинного об'єму між венозними судинами та інтерстиціальною тканиною у пацієнта з анафілактичним шоком потрібне внутрішньовенне введення фізіологічного розчину зі швидкістю 5-10 мл/кг протягом перших п'яти хвилин інфузії.
>Читайте також: Як розпізнати туберкульоз шкіри по висипанням
Для компенсації втрати внутрішньосудинної рідини необхідно введення від 1 до 2 л фізичного розчину.
За відсутності пульсу та дихання необхідне проведення комплексу серцево-судинної реанімації. При цьому необхідно кожні 5 хвилин внутрішньовенно вводити адреналін у дозі 1 мг (у вигляді розчину 1:10000).
Алгоритм лікування тяжкої гіпотензії у пацієнтів з анафілаксією
Якщо у пацієнта після внутрішньом'язового введення кількох доз адреналіну та інфузії фізіологічного розчину спостерігається стійке зниження тиску, такий стан слід оцінювати як важку гіпотензію.
У разі тяжкої гіпотензії показано внутрішньовенне введення адреналіну в дозі 1 мг (у розчині 1:10000) кожні 5 хвилин.
Якщо анафілактичний шок стався у пацієнта, який має в анамнезі ішемічну хворобу серця та приймає бета-блокатори, то використання адреналіну буде пов'язане з деякими труднощами.
Бета-блокатори обмежують частоту серцевих скорочень, тим самим протидіючи впливу адреналіну.
Читайте також: Як правильно харчуватися при синдромі подразненого кишечника
>
У таких випадках міжнародні протоколи рекомендують використовувати глюкагон, проте існує ризик розвитку згубної для пацієнта з важкою формою ІХС тахікардії.
Респіраторні симптоми, що розвиваються на тлі анафілаксії, можна усунути вдиханням бета-2-агоністів, наприклад, сальбутамолу в дозі 5 мг кожні 20 хвилин (до 3 доз), а потім кожні 1-4 години при необхідності.
Анафілаксія: коли доцільне використання антигістамінних препаратів
Призначення антигістамінних препаратів показано для усунення таких симптомів анафілаксії, як свербіж, ринорея та уртикарний висип.
Слід пам'ятати, що призначення антигістамінних препаратів неефективне щодо шоку та обструкції дихальних шляхів, оскільки їхня дія розвивається досить повільно.
З метою усунення симптомів легких проявів анафілаксії (кропивниці, ринореї) рекомендується внутрішньовенне/внутрішньом'язове введення димедролу в дозі 50 мг, після чого (через 5 хвилин) – ранітидину внутрішньовенно/внутрішньом'язово в дозі 50 мг.
Бути або не бути кортикостероїдами при розвитку анафілаксії
Кокранівський огляд не виявив жодних серйозних доказів на користь використання кортикостероїдів для лікування анафілаксії. Тому кортикостероїди не повинні використовуватися для усунення симптомів анафілактичного шоку.
В той же час кортикостероїди можуть використовуватися з метою попередження розвитку двофазної реакції, але вже після усунення основних проявів – як профілактична стабілізація.
Використання кортикостероїдів передбачає внутрішньовенне введення пацієнту метилпреднізолону в дозі 1 мг/кг/с.
Таким чином робота лікаря-косметолога неодмінно пов'язана з ризиком розвитку анафілаксії, у тому числі анафілактичного шоку та обструкції дихальних шляхів. Отже, кожен спеціаліст, який працює у сфері естетичної медицини, зобов'язаний володіти сучасним алгоритмом надання невідкладної допомоги пацієнтові з анафілаксією.
І, звичайно, кожен косметологічний кабінет має бути укомплектований усіма засобами, необхідними для надання невідкладної допомоги пацієнтові з анафілаксією.
Своєчасне розпізнання анафілаксії та грамотне надання допомоги пацієнту є головною умовою попередження розвитку летальних випадків при даному стані.
Більше корисної інформації на нашому каналі в Youtube:
>
Поділіться:
Додати коментар