Вагінальний кандидоз вражає, як правило, жінок дітородного віку та завдає багато неприємностей. З одного боку, це захворювання характеризується свербінням, печінням, неприємними виділеннями та відчуттям болю при статевому акті, а з іншого – при переході в хронічну стадію може провокувати ряд запальних захворювань сечостатевої системи. Значну роль у запобіганні вагінальному кандидозу відіграє зміцнення захисних сил організму, оскільки саме ослаблення імунітету найчастіше стає причиною активізації цього інфекційного збудника.
Причини, з яких розвивається вагінальний кандидоз
Збудником вагінального кандидозу називають дріжджоподібні гриби роду Candida, які відносяться до умовно-патогенної флори людини. У нормальних умовах ці мікроорганізми мешкають на шкірі та слизових оболонках різних органів – ротової порожнини, шлунково-кишкового тракту, зовнішніх статевих органів. Різні штами кандидозного грибка мають різний ступінь патогенності, причому у представників різних рас та географічних регіонів – наприклад, у мешканок африканських країн або Середземномор'я – активними можуть бути одні або інші збудники вагінального кандидозу. Втім, на їхню активність впливають і особливості харчування, і побутові умови, і специфіка мікробіоценозу в різних регіонах світу.
Грибок кандида швидко гине при кип'ятінні та обробці антисептичними засобами, але легко пристосовується і розмножується в умовах коливання температури та кислотності довкілля. Часто вагінальний кандидоз протікає як безсимптомне носійство та активізується при ослабленні захисних сил організму. Причинами, що сприяють розвитку вагінального кандидозу, можуть стати:
- порушення гормонального балансу (наприклад, при вагітності);
- захворювання, пов'язані з пригніченням імунітету (ВІЛ, цукровий діабет, туберкульоз);
- прийом деяких ліків (антибіотиків, цитостатиків, кортикостероїдів, гормональних контрацептивів);
- загострення алергічних захворювань;
- ендокринні розлади.
Найчастіше грибок кандида розвивається в умовах слизової оболонки піхви. Але трапляється, що кандиди персистують у кишечнику і звідти колонізують флору піхви. Зазвичай грибок кандида вражає лише поверхневий шар слизової оболонки, але за певних умов може поширитися і глибокі тканини, і навіть прилеглі органи. Є дані ймовірності передачі вагінального кандидозу статевим шляхом, а також про можливе інфікування дитини під час проходження через родові шляхи у хворої жінки.
Як розпізнати у пацієнтки вагінальний кандидоз
Зазвичай кандидоносійство протікає безсимптомно, а в гострій фазі жінка приходить на прийом з основною скаргою на рясні вагінальні виділення, білуваті, сирні і з неприємним запахом. Крім того, пацієнток турбує вагінальний свербіж, відчуття печіння та хворобливості при статевому акті. Сверблячка посилюється після фізичних навантажень, після миття, під час менструації.
Під час огляду відзначається набрякова гіперемована слизова оболонка піхви з сирним нальотом. Вогнища запалення різного розміру, під білими плівками видна ерозована поверхня з фестончастими краями плям.
Основні принципи лікування вагінального кандидозу
Комплекс лікування вагінального кандидозу має складатися з трьох важливих кроків: це вплив власне на грибок, лікування того захворювання, яке спровокувало його розвиток, а також терапія всіх супутніх патологій.
При легкій течії можна обійтися застосуванням місцевих засобів, якщо хвороба перейшла у хронічну форму – призначають системні препарати та повторюють лікування курсами. Використовують полієнові антибіотики, препарати антимікотики, на додаток призначають протизапальні та дезінфікуючі засоби. Якщо за даними дослідження вагінальний кандидоз має полімікробну природу, комбінують антимікотичні препарати з метронідазолом.
Пацієнткам рекомендується для запобігання рецидивам захворювання обережно ставитися до прийому різних лікарських препаратів, зміцнювати імунітет та не нехтувати регулярними відвідуваннями гінеколога.
Поділіться:
Додати коментар