Урогенітальний кандидоз є хронічним, часто рецидивним захворюванням. Одним із найпоширеніших проявів урогенітального кандидозу є ураження сечостатевого тракту. У структурі інфекційної патології нижнього відділу сечостатевих органів питома вага кандидозів наближається до 40%, хоча питання про статевий шлях його передачі досі дискутується. Протягом останніх років спостерігається збільшення захворюваності на урогенітальний кандидоз у жінок, що несе велику небезпеку для їх здоров'я, а також збільшує частоту ускладнень при вагітності, пологах і може вплинути на плід і новонародженого.
Причини виникнення урогенітального кандидозу у чоловіків
У чоловіків урогенітальний кандидоз зустрічається рідше, ніж у жінок. Виділяють побутовий та статевий шляхи зараження урогенітальним кандидозом у чоловіків.
Серед причин, що сприяють виникненню урогенітального кандидозу, слід виділити:
- недотримання гігієни;
- травми шкіри;
- підвищене потовиділення;
- дія шкідливих професійних факторів на шкіру та слизові;
- хвороби, пов'язані з порушеннями обміну;
- хвороби крові;
- нестача вітамінів;
- хронічні інфекційні захворювання;
- тривалий прийом медикаментів, які знижують імунітет;
- імунодефіцитний стан організму.
Клінічна картина урогенітального кандидозу сечостатевих органів у чоловіків
Виділяють урогенітальний кандидоз сечостатевих органів у чоловіків, жінок та дітей. Інкубаційний період захворювання триває від 10 днів до 2 місяців.
У чоловіків урогенітальний кандидоз проявляється у вигляді баланопоститу, мікотичного уретриту, епідидиміту, простатиту, циститу.
Баланопостит часто спостерігається у осіб, хворих на цукровий діабет, зазначає estet-portal.com. Пацієнти пред'являють скарги на помірну свербіж.
Мікотичний уретрит , який трапляється при генітальних чи орогенітальних контактах, практично завжди має кандидозну етіологію. Виділення частіше мізерні, слизові, а в окремих випадках – білого кольору з грудками. Уретриту може передувати чи супроводжувати його кандидозний баланопостит.
Уретра при урогенітальному кандидозі у чоловіків уражається рідше, і найчастіше захворювання має підгострий перебіг.
Урогенітальний кандидоз у чоловіків проявляється легким свербінням, печінням. Виділення мають серозний, рідше гнійний характер. При уретроскопічному дослідженні на слизовій сечостатевому каналі спостерігається білуватий наліт. Під нальотом стінка набрякла та гіперемована.
Клінічна картина урогенітального кандидозу сечостатевих органів у жінок
Урогенітальний кандидоз у жінок проявляється у вигляді ульвіта, вестибуліту, уретриту, ендоцервіциту. При гострій і підгострій течії урогенітального кандидозу відчувається сверблячка та свербіж печіння. Об'єктивно виявляють гіперемію з синюшним відтінком, набряклість, пухкість та зернистість слизових оболонок, дрібні везикули, ерозії з поліциклічними краями та білим нальотом при дзеркальному обстеженні. При хронічному перебігу урогенітального кандидозу пацієнтки скаржаться на постійну свербіж.
Уретрит характеризується дизуричними порушеннями, болями, печінням при сечовипусканні, збільшення частоти сечовипускань. Під час огляду спостерігається гіперемія, набряк губок уретри, сирний наліт.
Ендоцервіцит як самостійне захворювання практично не зустрічається. Найчастіше він буває у жінок із зниженою функцією яєчників. У каналі шийки матки спостерігаються білі крихтоподібні грудки або білі слизові виділення. Можливе і малосимптомне перебіг хвороби, при цьому спостерігається звисаюча слизова плівка. Може утворитися ерозія шийки матки.
Основні аспекти лікування урогенітального кандидозу
У терапії урогенітального кандидозу розрізняють загальні та місцеві методи лікування кандидозу. Загальна терапія включає препарати групи імідазолу. Хворим призначається препарат флуконазол по 150 мг перорально за умови виникнення до 4 клінічних рецидивів на рік, а при хронічному рецидивному процесі. по 100 мг 1 раз на тиждень на строк до 6 місяців. Альтернативним системним протикандидозним препаратом є ітраконазол, який показаний при хронічному перебігу захворювання по 200 мг перорально 2 рази на добу протягом 7 днів, а надалі – ще по 400 мг 1 раз на місяць протягом 6 місяців.
До та під час лікування системними протигрибковими препаратами необхідно проводити лабораторне дослідження крові, (лужну фосфатазу, білірубін), а також тест на вагітність.
З місцевих засобів лікування урогенітального кандидозу використовують вагінальні таблетки, свічки, креми та капсули.
Поділіться:
Додати коментар