Цистоскопія – це ендоскопічний метод дослідження сечового міхура, який проводиться за допомогою спеціальної оптичної системи для візуалізації порожнини сечового міхура. Цистоскопія є «золотим стандартом» у діагностиці багатьох урологічних захворювань, і немає настільки ж інформативних аналогічних методів діагностики. Крім того, в деяких ситуаціях цистоскопія може бути ефективним терапевтичним методом. На жаль, у більшості пацієнтів слово «цистоскопія» викликає неприхований страх, і вони відмовляються від проведення такої необхідної процедури. Тому достатня поінформованість лікаря у питанні цистоскопії та повноцінна поінформованість пацієнта з урахуванням усіх правил лікарської етики та деонтології є ключовим моментом у успішному веденні урологічного пацієнта.

Основні види та принципи будови цистоскопів

Існує два види цистоскопів, що використовуються в сучасній урології – це жорсткі та гнучкі цистоскопи. За допомогою жорсткого цистоскопа лікар може безпосередньо на власні очі через оптичну систему цистоскопа побачити стан сечового міхура. Гнучкий цистоскоп оснащений оптичною системою, що виводить зображення на екран. Жорсткі цистоскопи на сьогоднішній день використовуються набагато рідше, оскільки, крім заподіяння пацієнту хворобливих відчуттів у процесі проведення цистоскопії, вони не мають можливості так точно візуалізувати стан сечового міхура, як здатний це зробити гнучкий цистоскоп. Принцип будови цистоскопа є досить простим: це катетер, який оснащений оптичною системою.

Показання до проведення цистоскопії: у яких випадках використовується метод

Підзір на патологію сечового міхура саме собою є показанням до цистоскопії, оскільки не існують методу, який би надавав інформацію про стан сечового міхура в такому ж обсязі, як цистоскопія. Але, враховуючи болючість процедури та існуючу мінімальну ймовірність травмування сечового міхура, виділяють суворі показання до проведення цистоскопії.

  1. підозра на наявність онкологічного захворювання сечового міхура або уретри.

Цистоскопія дає можливість не тільки уточнити місце локалізації процесу, об'єм та характер ураження, але й надає можливість здійснити у процесі обстеження біопсію зміненої ділянки для гістологічного дослідження та підтвердження діагнозу, що, у свою чергу, допоможе підібрати максимально ефективну схему терапії. /p>

  1. Травматизація сечового міхура.

Аналогічно злоякісному процесу, за допомогою цистоскопії можна уточнити розміри та обсяги пошкодження.

  1. Гематурія (виділення крові із сечею).

Цистоскопія є єдиним методом, що дозволяє абсолютно точно виявити джерело кровотечі в сечовому міхурі, або ж підтвердити кровотечу з верхніх відділів сечовидільної системи.

  1. Наявність конкрементів або сторонніх предметів у сечовому міхурі.

У цьому випадку цистоскопія відіграє роль терапевтичного методу, тому що за допомогою цистоскопа можна не тільки визначити характеристики конкременту, але, в більшості випадків, і видалити його з порожнини сечового міхура.

  1. Недостатня ефективність інших методів діагностики.

У такій ситуації цистоскопія використовується тоді, коли прямих показань до її виконання немає, але за допомогою інших методів діагностики встановити остаточний діагноз неможливо.

Протипоказання до проведення цистоскопії: коли метод заборонено

Існують місцеві та загальні протипоказання до проведення цистоскопії. До місцевих протипоказань відноситься гострий період запального процесу сечового міхура або уретри, у зв'язку з ймовірністю мінімальної травматизації слизових оболонок уретри та сечового міхура в процесі проведення цистоскопа, що може посилити перебіг захворювання.

До загальних протипоказань відносяться такі стани, як вагітність, у зв'язку з безпосередньою близькістю стінок сечового міхура до стінок матки, а також наявність ниркової та печінкової недостатністю та декомпенсованої патології серцево-судинної системи, оскільки проведення цистоскопії може погіршити загальний стан таких пацієнтів.

tsistoskopiya-kak-metod-issledovaniya-mochevogo-puzyrya

Методика виконання та послідовність проведення цистоскопії

Процедура цистоскопії повинна проводитись виключно компетентним лікарем-урологом. Пацієнт укладається на кушетку або гінекологічне крісло з широко розведеними і зігнутими в колінах ногами. Лікар або медсестра проводить обробку зовнішніх статевих органів, оскільки стерильність цистоскопа та обробленого поля виключає можливість занесення інфекції в сечовий міхур. Після цього лікар вводить в уретру той кінець цистоскопа, який обладнаний освітлювальною та оптичною системами, і проводить огляд порожнини сечового міхура. Тривалість процедури залежить, в першу чергу, від передбачуваного діагнозу та цілей, з якими виконується цистоскопія. Загалом процедура огляду порожнини сечового міхура займає не більше 10 хвилин.

Основні методи знеболювання під час проведення цистоскопії

Найціннішим методом профілактики виникнення хворобливих відчуттів під час проведення цистоскопії є нормалізація емоційного стану пацієнта. Лікар повинен надати пацієнтові всю інформацію про методику та техніку проведення процедури, якою він володіє. Коли пацієнт розуміє, що з ним відбуватиметься під час цистоскопії, не хвилюватиметься і боятиметься невідомого, він не акцентуватиме увагу на мінімальних неприємних відчуттях. Часто такої підготовки буває цілком достатньо для того, щоб у пацієнта не залишилося неприємних спогадів і побоювання повторної процедури. У процесі цистоскопії лікар застосовує спеціальний препарат катеджель, який покращує проведення цистоскопа, і справляє достатній знеболюючий ефект. Якщо передбачається проведення терапевтичних заходів чи біопсії, має сенс використання таких знеболювальних препаратів, як фентаніл та пропафол в індивідуально розрахованих дозах. У цьому випадку в процесі проведення цистоскопії потрібна присутність лікаря-анестезіолога. Після проведення процедури пацієнту можуть бути рекомендовані знеболювальні препарати для усунення больових відчуттів, які можуть виникнути через кілька годин після цистоскопії.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити