Тромбоцитопенічна пурпура: клінічні прояви та методи діагностики

Гематологічні захворювання становлять більшу частину хронічних патологій, які досить важко вилікувати, оскільки причину, яку потрібно усунути, знайти дуже непросто. Так, основну причину ідіопатичної тромбоцитопенічної пурпури (ІТП) досі не вдалося з'ясувати. Але своєчасне виявлення та лікування набагато збільшує шанс на ефективне лікування та тривалу ремісію. Як проявляється тромбоцитопенічна пурпура, читайте на estet-portal.com

• Коли може розвинутись тромбоцитопенічна пурпура
• Механізм розвитку ідіопатичної тромбоцитопенічної пурпури
• Основні клінічні прояви тромбоцитопенічної пурпури
• Основні характеристики висипу при тромбоцитопенічній пурпурі
• Методи діагностики ідіопатичної тромбоцитопенічної пурпури
• Основні напрямки в терапіїтромбоцитопенічна пурпура

Коли може розвинутись тромбоцитопенічна пурпура

Тромбоцитопенічна пурпура відноситься до групи геморагічних діатезів. Виділяють первинну та вторинну форму пурпури. Первинна форма може бути спадкового або набутого характеру, що розвивається після перенесеної інфекції. Вторинна форма є ознакою інших захворювань. Через неясні причини відбувається збій у мегакаріоцитах кісткового мозку, що проявляється порушенням їх функціонування.

Також розвиток тромбоцитопенічної пурпури можливий на етапі циркуляції тромбоцитів у крові, коли на них утворюються антитіла.

Підписуйтесь на наш Instagram!

Причини появи антитіл до тромбоцитів при тромбоцитопенічній пурпурі:

• Проведення оперативного втручання.
• Сильний перегрів або переохолодження організму.
• Нещодавно перенесена травма.
• Проведення нещодавно профілактичних щеплень.
• Розвиток індивідуальної непереносимості після прийому лікарських препаратів.
• Перенесена бактеріальна або вірусна інфекція.

Механізм розвитку ідіопатичної тромбоцитопенічної пурпури

При наявності в крові антитіл до своїх тромбоцитів вони починають склеюватися між собою. Такий процес інтенсивної аглютинації призводить до утворення мікротромбів та закупорювання дрібних судин. При цьому тромбоцити перестають виробляти у належній кількості серотонін, що звужує судини. Тому стінки судин залишаються розширеними і легко пропускають кров, сприяючи розвитку кровотеч та гематом. На тлі перекриття дрібних судин мікротромбами до тканин органів надходить менше кисню, розвивається ішемія органів.

Читайте також: Псоріаз волосистої частини голови: діагностика та лікування a>

Тромбоцитопенічна пурпура характеризується не тільки зменшенням кількості тромбоцитів та їх неповноцінністю, а й порушеннями в системі згортання крові. При цьому потік крові, який утворюється, не має властивості до ретракції (стягування країв рани, мимовільне стиснення), потік дуже пухкий, що сприяє повторним кровотечам. При розвитку тромбоцитопенічної пурпури можливий розвиток анемії тяжкого ступеня.

Основні клінічні прояви тромбоцитопенічної пурпури

 

При розвитку гострої форми захворювання симптоми розвиваються швидко та спонтанно. Пацієнт відчуває цілу низку неспецифічних симптомів: нудоту, блювання, слабкість, зниження апетиту, підвищення температури до 38 С, головний біль, біль у животі або за грудиною. При цьому на тілі спостерігаються дрібні синці або крововиливи, які не пов'язані з травмою.

Читайте також: Догляд за шкірою при атопічному дерматиті

Кілька пізніше до цих неспецифічних симптомів приєднуються симптоми геморагічного синдрому:

• рясні менструації або маткові кровотечі;
• носові кровотечі, кровоточивість ясен та слизових оболонок;
• наявність крововиливів у кон'юнктиву, склеру, сітківку, склоподібне тіло, очне дно або барабанну перетинку;
• гематоми або крововиливи на шкірі;
• шлунково-кишкові кровотечі, наявність крові в калі;
• кров у сечі на тлі ниркових кровотеч;
• тривала кровотеча після процедури видалення зуба, яка не піддається медикаментозній зупинці.

Ці симптоми геморагічного синдрому мають свою характеристику, коли йдеться про хворобу Верльгофа, або тромбоцитопенічній пурпурі.

Основні характеристики висипу при тромбоцитопенічній пурпурі

Після появи геморагічного висипу на тілі при тромбоцитопенічній пурпурі загальний стан пацієнта ще більше посилюється. Відбувається різке підвищення температури і розвиваються порушення в роботі центральної нервової системи. Це може виявлятися судомами, глибоким патологічним сном, загальмованою мовою, тремором, погіршенням зору, розвитком одностороннього паралічу, атаксією, дезорієнтацією у просторі, психічними порушеннями.

Підписуйтесь на нас у Facebook!

Характеристика висипу при тромбоцитопенічній пурпурі:

• кровотечі з'являються часто в нічний час, без особливих причин;
• при виникненні кровотечі після травми інтенсивність кровотечі не відповідає травмі;
• елементи геморагічного висипу варіюють від дрібних петехій до великих гематом;
• забарвлення елементів висипу різноманітне, що набуло назву «шагренева шкіра» або «шкіра леопарду»;
• гематоми безболісні на дотик;
• висип не симетричний.

.Таким чином, за наявності у пацієнта багатьох неспецифічних симптомів чи неврологічних симптомів важливо насамперед зробити загальний аналіз крові. Це допоможе запідозрити хворобу, що дасть можливість правильно лікувати пацієнта.

Методи діагностики ідіопатичної тромбоцитопенічної пурпури

При виявленні у пацієнтів скарг та симптомів, описаних у першій частині статті, лікар проводить діагностику, в якій підтверджується або спростовується наявність тромбоцитопенічної пурпури. Для цього використовуються специфічні методи, які полягають у проведенні проби джгута, щипка, а також проба Кончаловського-Румпель – Леєді.

Ці проби вважаються позитивними при утворенні крововиливів на місці проведення проби, це вказує на знижену еластичність судинної стінки. Не менш інформативними є лабораторні методи дослідження.

Читайте також: Лікування акне: сірка, цинк, резорцин

Результати лабораторних методів дослідження при тромбоцитопенічній пурпурі:

• тривалість кровотечі Дюкою збільшена до 4 і більше хвилин;
• зетракція згустку крові знижена до 60-75%;
• наявність тромбоцитопенії нижче 140х10⁹/л;
• у кістковому мозку велика кількість (54-114/мкл) мегакаріоцитів, які можуть бути морфологічно змінені;
• наявність антитіл до тромбоцитів;
• порушення властивостей тромбоцитів (зміна форми та великі розміри);
• рівень білірубіну в крові підвищений;
• підвищена сечовина та азот у крові випадках ураження нирок.

Що потрібно зробити перед лікуванням тромбоцитопенічної пурпури

 

Лікування тромбоцитопенічної пурпури безпосередньо залежить від стадії захворювання та ступеня тяжкості. Терапія ІТП буває консервативна та радикальна. Гострий період має на увазі негайну госпіталізацію з дотриманням суворого постільного режиму. Пацієнту потрібно приймати охолоджену їжу дробовими порціями та багато пити рідини.

Перш ніж приступити до лікування, доцільно перевірити рівень тромбоцитів та лейкоцитарну формулу в крові. Адже одноразове виявлення тромбоцитопенії та інших показників хоч і є основним діагностичним критерієм, але для встановлення залишкового діагнозу потрібно повторити дані аналізи.

Основні напрямки в терапії тромбоцитопенічної пурпури

Що ж кається медикаментозного лікування, то воно проводиться у чотирьох напрямках: антианемічний, гемостатичний, гормональний та оперативний. Розглянемо докладніше методи лікування тромбоцитопенічної пурпури:

1. Антианемічне – призначення судинозміцнювальних засобів, препаратів заліза, внутрішньовенні ін'єкції імуноглобулінів. Також використовують переливання крові, тромбоцитарної чи еритроцитарної маси, поліглюкіну або розчину сухої плазми.
2. Гемостатичний – внутрішньовенні ін'єкції амінокапронової кислоти (за відсутності крові в сечі), дицинону або етамзилат. Призначають препарати для підвищення згортання крові (атропін, адреналін, пептон). Місцеве лікування кровотечі проводиться з використанням фібринової або желатинової плівки, гемостатичної губки, тампонів з перекисом водню.
3. Гормональне – доцільно застосування гормонів-андрогенів при гострій та хронічній формі захворювання у жінок з порушеннями гормонального фону та матковими кровотечами. Кортикостероїди використовують з метою підвищення згортання крові та зменшення проникності судин. При «сухий» формі пурпури (крововиливи тільки на шкірі) гормони не призначаються.
4. Хірургічний – передбачає видалення селезінки. Такого методу вдаються, коли гормональне лікування не дало ефекту. Операція проводиться у період ремісії. Якщо ж спленектомія не принесла результату, призначають імунодепресанти разом із гормональними препаратами.

 

Крім цих методів лікування важливо рекомендувати пацієнту дотримуватися дієти №5, пити кровоспинні трав'яні збори на основі водяного перцю, кукурудзяних рил, шипшини, кропиви та деревію. Також рекомендовано вживати жовчогінні препарати. Важливо пам'ятати, що пацієнтам із тромбоцитопенічною пурпурою протипоказано УФО та УВЧ, аміназин, інгібітори тромбоцитів.

Читайте також: Побічні ефекти ретиноїдів: способи контролю та методи їх корекції.

При своєчасному початку лікування тромбоцитопенічної пурпури прогноз може бути дуже сприятливим. Описано випадки настання стійкої ремісії після гострого початку захворювання. Адже найважливіше в лікуванні будь-якого процесу – це вчасно розпочате правильне лікування.

Ще більше цікавих матеріалів на нашомуYouTube-каналі: