Стрептодермія у дітей – поширене захворювання, причиною якого є інфікування стрептококком. Цей умовно-патогенний збудник стійкий у зовнішньому середовищі та здатний викликати ураження шкіри, серця, суглобів та нирок. Зараження може відбуватися контактним шляхом або повітряно-краплинним. Для дітей, які мають ослаблену імунну систему, характерний затяжний перебіг стрептодермії та часті рецидиви захворювання. Детальніше читайте про особливості стрептодермії у дитячому віці на estet-portal.com у цій статті.
Фактори ризику розвитку стрептодермії у дітей
Для розвитку стрептодермії необхідні дві обов'язкові умови: наявність збудника захворювання – стрептококка, та травматизація шкіри. Після попадання стрептококів на пошкоджену ділянку відбувається їх активація та розмноження.
Травмована шкіра або слизова оболонка втрачають свої бар'єрні властивості, що робить їх відкритими воротами для інфекції.
Також розвитку стрептодермії сприяє наявність хронічних запальних захворювань, тривалий контакт шкіри з водою, недотримання правил особистої гігієни та знижена імунологічна реактивність.
Стрептодермія у дітей:
• основні клінічні симптоми стрептодермії у дітей;
• базові аспекти лікування стрептодермії у дітей;
• ефективні методи профілактики стрептодермії у дітей.
Основні клінічні симптоми стрептодермії у дітей
Для стрептодермії у дітей характерні системні зміни: підвищення температури, головний біль, нудота, блювання, відсутність апетиту, біль у м'язах та суглобах. Місцево на гіперемованій шкірі з'являються бульбашки, які заповнені прозорим вмістом. Надалі відбувається висихання елементів висипу з формуванням тонкої жовтої скоринки. Поява висипу супроводжується сильним свербінням, як результат – діти розчісують ділянки ураження, ще більше поширюючи патологічний процес. У лабораторних аналізах для стрептодермії характерний нейтрофільний лейкоцитоз та підвищення титру антистрепітолізину-О.
Базові аспекти лікування стрептодермії у дітей
Стрептодермія у дітей обов'язково потребує етіологічного лікування, оскільки має схильність до поширення процесу. Місцево рекомендується використовувати антисептики, такі як перекис водню, діамантовий зелений та фукорцин. Хороший ефект мають мазі з антибіотиками. Системно-антибіотикотерапія проводиться препаратами пеніцилінового ряду і призначається тільки при тяжких та ускладнених формах захворювання. Контакт уражених місць із водою сприяє ширшому поширенню висипів.
Ефективні методи профілактики стрептодермії у дітей
Оскільки стрептодермія є досить контагіозним захворюванням, вона вимагає карантину тривалістю до десяти днів для тих, хто контактував з хворою дитиною.
Під час лікування стрептодермії у дітей важливо дотримуватися правил особистої гігієни, щоб уникнути поширення інфекції, а також запобігти повторному самозараженню.
Загалом профілактика стрептодермії у дітей полягає у дотриманні правил особистої гігієни, боротьбі з хронічними осередками інфекції, загартовуванні та повноцінному здоровому харчуванні.
Читайте також: Стрептодермія посилюється при вмиванні та щільному контакті з одягом
Поділіться:
Додати коментар