"Сонячний грибок": як запобігти висівковому лишаю

Отрубоподібний лишай завдає особливо великих неприємностей пацієнтам у літню спеку, тому його називають “сонячний грибок”. Грибковий збудник цього шкірного захворювання починає особливо активно розмножуватися в епідермісі при посиленому потовиділенні, а сонячні промені, що потрапляють на шкіру, залишають на уражених грибком зонах депігментовані ділянки, через що шкіра виглядає плямистою, а захворювання отримує ще одну популярну назву – різнокольоровий лишай. Захворювання легко лікується, але при безсистемному лікуванні часто рецидивує.

 

Отрубоподібний лишай (або різнобарвний лишай) є хронічною грибковою інфекцією. Грибок вражає тільки поверхневий, роговий шар епідермісу, розмножується там і виробляє азелаїнову кислоту, яка знижує здатність меланоцитів шкіри синтезувати пігмент. Оскільки саме меланін відповідає за те, щоб під дією сонячних променів шкіра темніла, засмагала, то на ділянках, уражених лишаєм, шкіра залишається депігментованою. Оскільки більшість людей є носіями аналогічних грибків сапрофітів на шкірі, різнобарвний лишай не заразне захворювання. Тим не менш, фахівці рекомендують, щоб хворий на висівковий лишаєм мав окремі постільні та гігієнічні приналежності і не ділився ні з ким своїм одягом.

 

Симптоми висівкового лишаю та фактори, що його провокують

Головна ознака висівкового лишаю – це розсип на шкірі дрібних червонувато-коричневих плям із чіткими межами. Зазвичай уражаються плечі, груди, шия, спина, іноді пахвові западини. Після засмаги ці плями добре видно і здаються світлішими від загального тону шкіри, оскільки уражені грибком зони не темніють на сонці. Іноді плями зливаються у великі осередки, шкіра може трохи лущитися – грибок розпушує роговий шар, і з'являються висівкові лусочки, але запалення відсутні.

Поява плям висівкового лишаю може супроводжуватися посиленою пітливістю та відчуттям сверблячки. Передбачається, що одним із важливих факторів розвитку захворювання може бути генетично обумовлений хімічний склад поту, який і провокує активізацію грибка за сильного потовиділення.

Провокуючими для висівкового лишаю стають такі фактори:

• сонячна радіація;
• порушення бар'єрних функцій шкіри;
• підвищення цукру в крові;
• тривале лікування кортикостероїдами;
• зниження імунітету.

Отрубоподібний лишай може супроводжувати ендокринні порушення, виявлятися при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, активізуватися при імунодефіциті.

 

Лікування висівкового лишаю та заходи профілактики

Терапія висівкового лишаю проводиться місцево і полягає у нанесенні на шкіру протигрибкових препаратів. Ефективна методика з нанесенням на шкіру лікувального шампуню типу нізоралу, після кількох його застосувань. прийом препарату триазолового ряду (наприклад, флуконазолу) у капсулах паралельно з обробкою тіла нізоралом. Суть методики в тому, що зовнішні засоби не здатні впоратися з грибком у волосяних цибулинах та в потових залозах, а флуконазол діє зсередини.

У важких випадках показані системні антимікотики. Для боротьби з гіпопігментацією може бути ефективним циклосерин.

Для профілактики рецидивів різнобарвного лишаю можна рекомендувати пацієнтам протирати шкіру саліциловою кислотою або водою, куди додано трохи лимонного соку або оцту, а також консультацію косметолога щодо корекції потовиділення.

Пацієнтам треба знати, що стреси, тяжкі фізичні навантаження, носіння одягу з синтетики підвищують потовиділення, а отже, провокують рецидиви лишая. Крім того, гіпопігментація зберігається довше, а рецидиви бувають частіше при самолікуванні або недотриманні рекомендацій лікаря щодо терапії різнобарвного лишаю.