Рожевий лишай Жібера або рожевий пітріаз – гострий запальний дерматоз, що самостійно дозволяється, як правило вражає молодих людей. Захворювання характеризується плямисто-папульозними та еритематозно-сквамозними осередками, які локалізуються переважно на тулубі та кінцівках.
На сьогодні етіологія позбавляючи до кінця не встановлена, проте загальноприйнятою вважається гіпотеза інфекційного походження (Герпевіруси типу 6 та 7). Для лишая Жибера характерна сезонність: найвища частота посідає весняно-осінній період.
На estet-portal.com читайте про походження захворювання, основні симптоми та методи лікування рожевого лишаю.
Клінічна картина рожевого лишаю: специфічні симптоми
Як правило, рожевий лишай починається з появою яскраво-рожевої, овальної, трохи піднятої бляшки розміром від 2-5 см, найчастіше в області тулуба. Надалі перше вогнище, або «материнська» бляшка починає лущитись по всій своїй поверхні, а через 7-10 днів після її появи виникають нові вогнища – «дочірні» бляшки. Елементи поширюються на область грудей, живота, спини, верхніх та нижніх кінцівок.
Читайте нас також у Telegram
Характерним для таких висипань є симптом «комірця» або «медальйону»: між центральною та периферичною частиною плями залишається обідок лущення. Ще одним діагностичним критерієм рожевого лишаю є розташування плям вздовж складок та ліній натягу шкіри (лінії Лангера). У цей час материнська бляшка блідне і поступово зникає. Для захворювання характерна хвилеподібна течія: через 7-10 днів можлива поява нових плям на тлі вже виявлених і погіршення самопочуття перед новою висипкою.
Лишай на обличчі: поширені види та характерні симптоми
Диференційна діагностика рожевого лишаю з іншими дерматозами
Незважаючи на характерну клінічну картину, лишай Жібера варто диференціювати зі схожими захворюваннями.
До таких належать:
• псоріаз;
• себорейна екзема;
• себорейний парапсоріаз;
• сифіліс;
• мікоз гладкої шкіри.
Для псоріазу характерні папульозні висипання у типових місцях: на волосистій частині голови, розгинальних поверхнях кінцівок, попереку. Також за псоріази викликаються різні феномени (тріада Ауспіца, реакція Кебнера).
Однак у початковій стадії захворювання можливі труднощі у постановці діагнозу, оскільки псоріатичні елементи мають вигляд плям без помітного інфільтрату.
При себорейній екземі в основному уражається волосиста частина голови та обличчя, немає характерного для позбавляючи розташування по лініях Лангера. Лусочки при цьому захворюванні – сальні, на відміну від рожевого лишаю, якому властиво дрібне висівки.
Краплястий парапсоріаз характеризується наявністю папульозних елементів однакової величини лущенням у вигляді облатки та наявністю феноменів, характерних для псоріазу.
Сифілітична розеола має більш бліде забарвлення на відміну від лишаю Жібера. Папульозний сифілід має мідно-червоний колір та щільний інфільтрат у своїй основі. Для папули при сифілісі також характерне лущення у вигляді комірця Бієта. Для остаточного підтвердження діагнозу необхідно провести серологічну реакцію на сифіліс.
Мікоз гладкої шкіри підтверджується при виявленні збудника за допомогою мікроскопічного дослідження.
Читайте також: Типові та атипові ознаки сифілісу: як вчасно розпізнати хворобу
Профілактика та препарати, які використовуються при лікуванні рожевого лишаю
Специфічного лікування рожевого лишаю не існує і в більшості випадків захворювання регресує самостійно. Але для затяжного перебігу захворювання використовуються антигістамінні препарати (хлоропірамін, клемастин, лоратадин), стероїдні мазі (гідрокортизон, дексаметазон, метилпреднізалон).
При ускладнених формах позбавляючи кортикостероїди застосовується системно перорально (преднізолон 15-20 мг на день до усунення симптомів).
З немедикаментозних методів використовують ультрафіолетову середньохвильову терапію з довжиною хвилі 280-320 нм 5 разів на тиждень протягом 1-2 тижнів.
Профілактика рожевого лишаю полягає у зміцненні імунної системи, лікуванні супутніх інфекційних захворювань та вітамінотерапії.
Вам може бути цікаво: Лікування склероатрофічного лишаю: як перемогти захворювання
Додати коментар