Порушення у розвитку лицьових структур, зокрема зовнішнього носа, ставляться до вродженим патологіям, які часто бувають зумовлені негативним впливом зовнішніх чинників для здоров'я жінки у першому триместрі вагітності. Формування носа припадає приблизно на 6-12 тижні гестації, і під впливом деяких лікарських препаратів, через перенесені інфекційні захворювання, екологічних факторів може порушитися внутрішньоутробний розвиток малюка, виникнути аномалії у розвитку форми носа. Ці аномалії небезпечні тим, що порушують вільне дихання та можуть призвести до серйозних проблем зі здоров'ям дитини.
Пороки розвитку: коли зовнішній ніс сформований неправильно
Аномальний розвиток зовнішнього носа може бути розподілено на три групи: агенезію, персистенцію та дистопію.
При агенезії можуть спостерігатися такі вади розвитку:
- гіпогенезія – носова раковина залишається недорозвиненою або взагалі відсутні носові структури частини носа або всього зовнішнього носа, нерозвинені носові раковини, приносові пазухи, носові хрящі;
- гіпергенезія – надмірний розвиток носових структур аж до подвоєння зовнішнього носа, надмірний розвиток носових пазух, раковин, великої ґратчастої бульбашки з порушенням прохідності вивідних отворів, надмірно довгий ніс або великий кінчик носа;
- дисгенезія – деформовані носові раковини, горбатий ніс, кривий ніс із бічними хоботами.
Дістопія характеризується атиповими утвореннями в різних місцях зовнішнього носа, наприклад, кулястим здуттям на передньому кінці носової раковини, через яке порушується частково або повністю прохідність нюхової щілини.
Персистенція – це збереження таких елементів зовнішнього носа, яких на момент народження вже не повинно бути: наприклад, наявність серединних ущелин носа аж до відокремлення один від одного половинок носа, роздвоєні носові раковини.
Симптоми, якими визначаються аномалії зовнішнього носа
Визначення аномалій розвитку зовнішнього носа проводиться у новонароджених. Деякі з вад розвитку видно вже при первинному огляді, інші виявляються пізніше. Симптоми вад розвитку зовнішнього носа можуть бути наступними:
- деформація зовнішнього носа – надмірний його розвиток, або повна відсутність структур носа, або один вхідний отвір;
- вихід їжі через носові отвори під час годування – трапляється при порушенні цілісності порожнини носа;
- кісти в області надперенесення – бувають при вроджених норицях, коли їх ходи спрямовані догори і виходять назовні на межі між кістковим та хрящовим відділами носа.
Порушення вільного дихання через ніс як симптом аномалії розвитку
- Вільне дихання може бути порушене у зв'язку з такими вадами розвитку зовнішнього носа:
- гіпогенезія носових крил, коли вони надто податливі і відбувається їх пролабування в порожнину носа;
- гіпергенезія носових раковин, коли порушується прохідність вивідних отворів у приносових пазухах;
- зарощення хоан, коли носове дихання може бути взагалі неможливим.
Діагностика та лікування аномалій зовнішнього носа
Пороки розвитку зовнішнього носа встановлюються не тільки на підставі огляду новонародженого, але й за допомогою інструментальних методів. таких як рентгенографія, мікрориноскоопія, фіброендоскопія, при необхідності робиться комп'ютерна томографія.
Корекцію аномалій зовнішнього носа та відновлення вільного дихання дуже важливо провести своєчасно, оскільки ці вади розвитку можуть призвести до запалення та нагноєння з розвитком менінгіту, до порушення формування лицьового відділу черепа і навіть. до смерті у випадку повної атрезії хоан у новонародженого.
Вроджені вади розвитку зовнішнього носа лікуються лише хірургічно. При частковій гіпергенезії кінчика носа, а також при розщепленні піднебіння у разі «вовчої пащі» додається пластична хірургія, а операції з висічення фронтальнобазальних нориць в області спинки носа проводяться за участю нейрохірурга.
Будь-який вид оперативного втручання щодо корекції аномалій розвитку зовнішнього носа та відновлення вільного дихання, за термінами та обсягами операції визначається індивідуально для кожного пацієнта.
Поділіться:
Додати коментар