Поліморфний фотодерматоз багато хто вважає нешкідливою реакцією шкіри на сонячні промені, коли пацієнта турбують свербіж та почервоніння на відкритих ділянках шкіри. Але дані епідеміологічних досліджень показали, що цей дерматоз може сприяти розвитку таких захворювань, як стрептококова піодермія, постстрептококовий гломерулонефрит. Ультрафіолетове випромінювання серед інших зовнішніх факторів, що впливають на шкіру, вважається найгіршим та найнебезпечнішим, оскільки не лише прискорює її старіння, а й провокує небезпечні хвороби.

Поліморфний дерматоз є запальним порушенням фоточутливості шкіри, для якого характерні сверблячі папули та/або везикули, що виникають на відкритих сонцю ділянках тіла. Хоча цей стан зустрічається у представників усіх рас, його частота зростає зі зменшенням географічної широти. Захворювання, яке типово проявляється протягом перших трьох десятиліть життя, може виникати у будь-який час і мати сімейну поширеність.

Поліморфний фотодерматоз відноситься до ідіопатичних фотодерматозів. Справжня природа захворювання поки що залишається під питанням, хоча багато вчених схиляються до концепції уповільненої алергічної реакції. У деяких випадках фотодерматоз спонтанно зникає, але найчастіше має хронічний перебіг.

Клінічні характеристики та перебіг поліморфного фотодерматозу

У більшості випадків в анамнезі присутнє свербляче відчуття печіння або поколювання, еритематозно-папульозні/везикульозні висипання на відкритих сонцю ділянках шкіри, особливо навесні та влітку, але не в зимові місяці. Типовий анамнез важкого ураження описується як виникнення сверблячки з папулами після 15 хвилин перебування на весняному або літньому сонці, або відразу після дії сонця, або через кілька днів. Висипання зникають протягом наступних 2-3 днів. Сверблячка часто призводить до гребінців. Пацієнти часто описують феномен загартовування, коли з часом для появи висипки потрібна дедалі більша кількість сонячного світла.

Лікування поліморфного фотодерматозу – засоби та методи

В даний час немає засобу, що виліковує це захворювання. Незалежно від застосування методів лікування, цей стан рік за роком рецидивує. У разі активних осередків фотодерматозу поліпшення досягають за допомогою потужних місцевих стероїдів.

Для багатьох людей фотодерматоз є незначною проблемою, яка виникає лише у відпустці у місцевостях із сонячним кліматом. В основному таких пацієнтів можна успішно лікувати, наголошуючи на необхідності поступового збільшення перебування на сонці (загартування). Акцент у рекомендаціях з приводу відповідної поведінки при даному захворюванні робиться на мінімальному зведенні впливу ультрафіолетового випромінювання в період максимальної сонячної активності (від 10 до 15 годин). Рекомендується використовувати сонцезахисні засоби широкого спектру.

Рекомендовані методи терапії включають десенсибілізацію, штучне загартовування із застосуванням фототерапії (УФБ) або фотохіміотерапії (ПУВА). Деякі особливо чутливі до фотодерматозу пацієнти рекомендують прийом системних стероїдів під час курсу десенсибілізації. Після десенсибілізації пацієнтам рекомендується обережно перебувати на сонці і не змінювати свою поведінку у бік безконтрольного “всмоктування” сонячних променів.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити