Підриваючий або абсцедуючий підривний фолікуліт Гоффмана пов'язують з конглобатним акне та важким гідроаденіт (інверсне акне). Усі три ці захворювання деякі автори описують як тріаду фолікулярної оклюзії.

Підривний фолікуліт зустрічається частіше у підлітків та молодих чоловіків від 18 до 40 років. Існує і расова схильність: поразка афро-американських чоловіків зустрічається частіше, ніж європеоїдів. Серед жінок та дітей захворювання трапляється вкрай рідко.

У патогенезі відіграє роль фолікулярна оклюзія, себорея, андрогенетична стимуляція, вторинне бактеріальне інфікування, а також аномальна імунна реакція.

Клініка фолікуліту Гоффмана

Часта локалізація підривного фолікуліту - верхівка. Фолікулярні пустули та папули зливаються з перифолікулярними пустулами – щільними вузликами – і згодом утворюють абсцеси та нориці. При натисканні може відокремлюватися серозно-гнійний вміст.

Хронічні рецидиви хвороби призводять до рубцевої алопеції у вигляді гіпертрофічних та келоїдних рубців.

Провокаційні фактори/фактори ризику фолікуліту Гоффмана

Підриваючий фолікуліт шкіри голови може супроводжуватися конглобатним акне, супаративним гідраденітом та пілонідальними кістами, разом утворюючи синдром фолікулярної оклюзії. Є дані про те, що захворювання асоціюється зі спондилоартропатією, стерноклавікулярним гіперостозом, SAPHO-синдромом (синовііт, акне, пустульозний акродерматит, гіперостоз, остеомієліт), маргінальним кератитом, вторинним плоскоклітинним раком, остеомієліу.

Лікування підривного фолікуліту Гофмана

Системна та місцева антибіотикотерапія спрямована на усунення бактеріальної інфекції є первинною метою терапії (тетрациклін, міноциклін, еритроміцин, цефалоспорин та кліндаміцин показують хорошу ефективність). Іншим варіантом лікування може бути внутрішньоосередкові ін'єкції триацинолону ацетоніду, сульфату цинку, дапсон, колхіцину.

Додатково можуть призначатися кортикостероїди внутрішньоосередково та нестероїдні протизапальні препарати. Для тривалої ремісії призначають ретиноїди курсом 6-12 місяців. Хірургічне лікування розглядається лише у разі відсутності позитивної відповіді від терапевтичного лікування. Застосовують метод лазерної епіляції імпульсним рубіновим лазером або імпульсним діодним лазером, а також сучасну зовнішню променеву терапію.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити