Особливості розвитку та перебігу раптової висипу
Збудником раптової екзантеми є вірус герпесу, а точніше його представники 6-го та 7-го типів. Причому, що головним збудником захворювання вважають HHV-6, а тип HHV-7 виступає кофактором. У дітей раннього віку ці типи герпесу викликають висипання на шкірі у вигляді дрібних рожевих цяток по всьому тілу. У підлітків ті ж віруси можуть викликати інфікування сечових шляхів, причому теж без яскравої симптоматики. У дорослих ці типи вірусу герпесу відповідають за розвиток синдрому хронічної втоми та лімфаденопатії.
Вірус, що викликає раптову екзантему, поширюється повітряно-краплинним шляхом, пік захворюваності припадає на осінь. Раптова екзантема починається з раптового підвищення температури до дуже високих показників, яка тримається близько трьох діб і знижується тільки після прийому жарознижувальних препаратів переважно в ранковий час. На тлі високої температури можливі фебрильні судоми. Гарячка може супроводжуватися слабкістю, нудотою, але при цьому немає ні нежиті, ні кашлю. У маленьких дітей при раптовій екзантемі можуть збільшитися лімфовузли, набрякати повіки, горло виглядає почервонілим і з дрібним висипом на небі.
Через три дні температура падає, пацієнт почувається задовільно, і здається, що хвороба відступила. Саме в цей час з'являються висипання на шкірі – спочатку на спині та животі, а потім по всьому тілу. Висипання виглядають точковими або дрібними округлими рожевими цятками, не викликають сверблячки і не зливаються, не заразні для оточуючих, через 2-3 дні самостійно зникають.Висипання на шкірі можуть взагалі не з'являтися при раптовій екзантемі. Нерідко це захворювання розвивається на тлі зубів, що ріжуться у малюка, і високу температуру списують на цю причину, тоді як саме ріжучі зуби як послаблюючий організм фактор стають причиною активізації вірусу герпесу.
Діагностика, лікування та можливі ускладнення раптової екзантеми
Раптова екзантема не попереджається вакцинами і не потребує специфічного лікування. Симптоматично призначають жарознижувальні препарати, при необхідності – антигістамінні та противірусні засоби. Перенесене захворювання формує стійкий імунітет і не повертається.
У пацієнтів зі зниженим імунітетом можливий розвиток менінгоенцефаліту, міокардиту на тлі раптової екзантеми, але, як правило, захворювання завершується благополучно. Тим не менш, дослідники зазначають, що діти, які перенесли раптову екзантему, частіше за своїх однолітків хворіють на простудні захворювання і звертаються до лікарів з приводу прискореного зростання аденоїдів.
Додати коментар