Коли у людини знижується гострота зору навіть при носінні окулярів або лінз, з'являються підозри на наявність у нього кератоконуса. Кератоконусом називають дистрофічні процеси в рогівці ока, які призводять до її конічної деформації та прогресивного зниження зору. При цьому зображення предметів спотворюється, з'являються ареоли та засвіти, двоїння в очах (монокулярна диплопія) та помутніння рогівки. Частота виявлення кератоконусу в офтальмології коливається від 0,01-0,6%. Хвороба однаково вражає людей обох статей та різних рас. Які причини та механізм розвитку кератоконуса?
Які причини призводять до розвитку кератоконусу?
Перші ознаки кератоконуса виявляються ще у підлітковому чи ранньому юнацькому віці. Іноді кератоконус виявляється після 25 років. Прогресування захворювання призводить до зміни структури та форми рогівки, вона стає витонченою та деформованою за типом конуса. Ці зміни призводять до розвитку короткозорості та неправильного астигматизму. Кератоконус може бути як двостороннім, так і асиметричним.
Питання про причини розвитку кератоконусу досі залишається дискусійним. Є кілька гіпотез – ендокринна, імунологічна, спадкова та метаболічна. Сучасні думки щодо причин кератоконуса більш схиляються до спадково-метаболічної теорії. Ця теорія пов'язує розвиток кератоконуса зі спадковою ферментопатією, яка часто активізується в період розбудови ендокринної системи.
На тлі поширення застосування ексимерлазерної корекції зору підвищилася частота ятрогенних кератоектазій, що призводить до подальшого розвитку кератоконуса.
Проведено дослідження, в яких встановлено кореляцію між розвитком кератоконуса та такими захворюваннями:
- екземою;
- мікротравмами;
- бронхіальною астмою;
- атопічний дерматит;
- сінною лихоманкою;
- хворобою Аддісона;
- прийом кортикостероїдів;
- пгментною ретинопатією;
- вірусними або травматичними кон'юнктивітами;
- вродженим амаврозом Лебера;
- синдромом Дауна та синдромом Марфана.
Які процеси відбуваються в рогівці при кератоконусі? Механізм розвитку кератоконусу
За наявності кератоконуса в рогівці виявляється багато біохімічних змін, знижується концентрація кератин - сульфату, зменшується вміст колагену, підвищується кількість структур небілкової природи, одночасно зменшується загальний вміст білка. На тлі недостатності інгібіторів протеїназ та ферментів збільшується желатинолітична та колагенолітична активність. У рогівці починають утворюватися деструктивні альдегіди та ієроксинітрити на тлі зниження антиоксидантної системи.
Вважається, що починається дегенеративний процес рогівки в базальних клітинах рогівкового епітелію або ж у місці переходу його в строму. Через слабкість рогівкового епітелію та строми зменшується еластичність рогівки, збільшується її ригідність. Це супроводжується стійким розтягуванням та наявністю конусоподібної деформації. Так розвивається кератоконус.
Класифікація кератоконусу. Зміни рогівки на різних стадіях кератоконусу
Виходячи з механізму розвитку, виділяють первинний та вторинний кератоконус. Вторинний здебільшого спровокований ятрогенними причинами. Найчастіше кератоконус двосторонній. За характером течії може бути прогресуючий і стаціонарний. Окрему форму складає гострий кератоконус.
Протягом кератоконуса виділяють 4 стадії:
- 1 стадія – характеризується розвитком неправильного астигматизму, що коригується циліндричними лінзами. На цій стадії гострота зору в межах 1,0-0,5.
- 2 стадія – астигматизм коригується, проте виражений сильніше. Зір у межах 0,4-0,1.
- 3 стадія – на цій стадії рогівка стає витонченою і випинається, а гострота зору становить 0,12-0,02. При цьому лише жорсткі контактні лінзи здатні коригувати кератоконус.
- 4 стадія – рогівка каламутніє, помітно виражена конічна деформація, при цьому гострота зору 0,02-0,01, що не піддається корекції.
Клінічні симптоми та прояви кератоконуса, а також методи діагностики та аспекти лікування читайте у наступній нашій статті.
Додати коментар