Етіологічна причина отомікозу — це умовно-патогенна грибкова мікрофлора, яка вражає структури зовнішнього та середнього вуха. Захворювання проявляється больовим синдромом, зниженням гостроти слуху, а також патологічними виділеннями із слухового проходу. Діагноз ставиться на підставі даних клінічної картини та отоскопії, а для його підтвердження проводиться мікроскопічне дослідження виділень із вуха. Лікування захворювання потребує місцевого та системного призначення протигрибкових препаратів. Докладніше про діагностику та лікування отомікозу читайте на estet-portal.com у цій статті.
Основні фактори, що сприяють розвитку отомікозу
Збудником отомікозу є умовно-патогенна грибка мікрофлора. У зв'язку з цим захворювання виникає і натомість ослабленої реактивності організму, чи за наявності микротравматизации шкіри зовнішнього вуха. До основних причин отомікозу можна віднести наявність сторонніх тіл у вусі, а також розчісування вушної раковини та слухового проходу при дерматологічних захворюваннях алергічної етіології.
Сприяти розвитку отомікозу може порушення гігієни слухового проходу.
Захворювання часто виникає як ускладнення після раніше перенесеного бактеріального отиту.
Отомікоз:
• клінічна картина гострого та хронічного отомікозу;
• основні ефективні методи діагностики отомікозу ;
• отомікоз: ефективна схема лікування захворювання.
Клінічна картина гострого та хронічного отомікозу
Клінічна картина отомікозу залежить від глибини поразки. При цьому захворюванні патологічний процес може викликати такі зміни:
• при зовнішньому отомікозі клінічна картина характеризується наявністю больового синдрому, виділенням серозного або гнійного секрету із слухового проходу, а також зниженням гостроти слуху;
• середній отит — проявляється болем і шумом у вусі, а також може супроводжуватися головним болем;
• грибковий мирингіт — ураження барабанної перетинки, яке проявляється зниженням слуху;
• отомікоз післяопераційної порожнини — ускладнення після маніпуляцій на соскоподібному відростку, для якого характерна наявність болючого синдрому в зоні оперативного втручання.
Часто пацієнти, які перенесли бактеріальний отит, операцію на соскоподібному відростку або на барабанній перетинці, протягом тривалого часу не надають значення больовому синдрому, що відтягує постановку діагнозу та початок лікування.
Основні ефективні методи діагностики отомікозу
Діагностика отомікозу включає проведення отоскопії, яка дозволяє візуалізувати запальні зміни зовнішнього слухового проходу. При ураженнях барабанної перетинки спостерігається її запалення та набряк, відсутність світлового рефлексу. Діагноз підтверджується за допомогою мікроскопічного дослідження виділень із слухового проходу. Додатково при отомікозі проводиться визначення ступеня зниження слуху простою та пороговою аудіометрією, вібраційними пробами та акустичною імпедансометрією.
Отомікоз: ефективна схема лікування захворювання
У терапії отомікозу використовуються антимікотичні засоби. Перед початком терапії етіологічними препаратами необхідно провести туалет зовнішнього вуха, під час якого видаляється кров, гній та відкладення сірки. Наступний етап лікування – це промивання середнього вуха, післяопераційної порожнини або зовнішнього слухового проходу за допомогою антимікотичних препаратів.
Системне лікування отомікозу проводиться при рецидивах захворюваннях, і в тих випадках, коли неможливо усунути фактори, що провокують. отомікоз.
У лікуванні отомікозу перевага надається комбінованим препаратам, які містять антибіотики, протигрибкові та знеболювальні засоби.
/>
Додати коментар