Електрохірургія – метод, що ґрунтується на застосуванні високочастотного електричного струму щодо біологічних тканин для розрізання, коагуляції, диссекції та фульгурації. Основна перевага даного методу полягає у можливості виконання точного розрізу біологічних тканин із мінімальною крововтратою. Електрохірургічні апарати часто використовуються під час проведення найрізноманітніших хірургічних втручань як у стаціонарах, так і в амбулаторній практиці.
При виконанні хірургічних втручань із використанням електрохірургічних приладів відбувається нагрівання біологічних тканин, зазначені прилади можуть застосовуватися для припікання тканин. Термін «електрохірургія» використовується для позначення методики, яка відрізняється від електрокаутеризації, під час проведення якої відбувається безпосереднє нагрівання наконечника приладу постійним електричним струмом.
Механізм взаємодії радіохвилі з біологічною тканиною принципово інший і полягає в тому, що радіохвиля високої енергії, виходячи з генератора через активний електрод, прямує до пасивного електрода (званого «антеною»), зустрічає опір клітин і миттєво їх розігріває. Внаслідок цього внутрішньоклітинна рідина закипає і розриває клітинну мембрану. При скипанні утворюються дрібні бульбашки пари, які розсувають тканини перед радіохвильою. Відзначимо характерну особливість радіохвилі, яка вже при наближенні до поверхні тканини починає свою дію.
Велике значення для правильного розуміння механізму впливу радіохвильового інструменту має той факт, що під час операції активний електрод залишається холодним, що вигідно відрізняє його від лазерного променя та електрохірургічного скальпеля, оскільки не викликає помітного опіку навколишніх тканин та сприяє швидкому загоєнню рани з меншим рубцюванням.
У сучасних радіохвильових хірургічних приладах є можливість генерування 4-х видів хвиль:
- «Cut» (розріз) (3,8 – 4,0 МГц). У цьому режимі апарат генерує повністю випрямлену і фільтровану форму радіохвилі, яка являє собою безперервний потік високочастотних коливань, що робить тонкий, ідеально рівний розріз. Така хвиля забезпечує найменші поперечний нагрівання та руйнування тканини. 90% радіохвильової енергії витрачається на розріз, 10% – на коагуляцію. У режимі «Cut» виконуються чисті мікроскопічно рівні розрізи з незначною коагуляцією: косметичні розрізи шкіри, взяття біопсії, розтин абсцесів, видалення кератом, формування шкірних клаптів, усунення косметичних дефектів та інші маніпуляції на шкірі та м'яких тканинах, що не вимагають посиленого.
- «Cut/Coag» (розріз/коагуляція) (3,8 – 4,0 МГц). Повністю випрямлена форма хвилі являє собою радіохвилю слабкої пульсації, що робить розріз з легкою поверхневою коагуляцією (без обвуглювання). так званою «коагуляційною плівкою» на розрізах тканин. Така коагуляція ефективно зупиняє кровотечу та запаює нервові волокна, що дозволяє виконувати «сухі розрізи» та знижує болючість у післяопераційному періоді. 50% радіохвильової енергії витрачається на розріз, 50% – на коагуляцію. У цьому режимі розтин тканини відбувається одночасно з поверхневою коагуляцією. У цьому режимі виконується більшість хірургічних маніпуляцій на всіх підшкірних тканинах, слизових оболонках та внутрішніх органах, видаляються новоутворення:
- «Coag/Hemo» (коагуляція/гемостаз) (3,8 – 4,0 МГц). Частково випрямлена форма хвилі є пульсуючим потоком високочастотних коливань. 90% радіохвильової енергії витрачається на коагуляцію, 10% – на розріз. Радіохвильова коагуляція відрізняється від електрокоагуляції відсутністю обвуглювання тканин і не утворює опіковий струп.
- Хвиля іскрового проміжку, яка позначається як «фульгурація» (від лат. fulgur – «блискавка») і використовується в різних електрохірургічних приладах для зупинки кровотеч.
Названі режими можуть застосовуватися послідовно в ході одного втручання або використовуватися як самостійні методи хірургії.
Говорячи про застосування в хірургії радіохвильових приладів, слід зазначити легке навчання лікаря роботі з ними, простоту маніпуляцій, скорочення часу втручання, відсутність необхідності в спеціальному обладнанні операційної, високу безпеку їх використання як для хворого, так і для медичного персоналу.
>У клініці хвороб вуха, горла та носа Першого МДМУ імені І.М. Сєченова протягом останніх кількох років використовується апарат «Сургітрон» компанії «Еллман». Накопичено великий досвід хірургічного лікування низки захворювань ЛОР-органів із використанням радіохвильового методу. У клініці активно використовується радіохвиля при хірургічному лікуванні хворих із різними хронічними захворюваннями порожнини носа (біполярна каутеризація нижніх носових раковин); підслизової увулопалатопластики для лікування хропіння та синдрому апное сну; мікрохірургічні операції на голосових складках; лакунотомії при лікуванні хронічного тонзиліту; функціональної ендоскопічної риносинусхірургії та в багатьох інших випадках, коли потрібно виконати точний та безкровний розріз біологічних тканин.
Проведено низку експериментальних та клінічних досліджень, що доводять високу ефективність використання радіохвилі під час проведення миринготомії. Зокрема, при лікуванні хворих з ексудативним середнім отитом необхідно евакуювати патологічний вміст та відновити нормальну функцію слухової труби для гарної аерації порожнин середнього вуха. При лікуванні цієї патології у світі широко використовується шунтування барабанної порожнини. У спеціалізованій літературі описані численні ускладнення від застосування даного виду лікування, пов'язані в основному з тривалим знаходженням стороннього тіла (шунта) у барабанній перетинці та барабанній порожнині. Радіохвильова миринготомія проста у виконанні і дозволяє обійтися без тимпаностомічної трубки. Закриття тимпаностоми в короткий термін дозволяє усунути причини дисфункції слухової труби. У нашій клініці було доведено, що відновлені шари барабанної перетинки після радіохвильової миринготомії не відрізняються від таких після лазерного впливу та наближаються за будовою до незміненої перетинки, тоді як після традиційного шунтування є їх значні зміни (рис. 1). >
Радіохвильова техніка активно використовується нами при хірургічному лікуванні новоутворень слизових оболонок, таких як папіломи, ангіоми, поліпи, що кровоточать. Втручання проводиться під місцевою аплікаційною або інфільтраційною анестезією. Операція виконується одномоментно та практично безкровно. Найчастіше ми використовуємо режим розрізу та коагуляції. Післяопераційний період протікає без виражених реактивних явищ з боку навколишніх тканин.
Лікування хворих з рецидивуючими носовими кровотечами у ряді випадків потребує проведення коагуляції судин. У 90% випадків джерело носових кровотеч перебуває у передніх відділах перегородки носа. Радіохвильову техніку в різних режимах можна використовувати при носовій кровотечі або після його припинення. При помірних кровотечах використовується електрод у вигляді кульки в режимі коагуляції, при рясних – режим фульгурації та біполярна коагуляція.
Радіохвильову хірургічну апаратуру ми застосовуємо і при проведенні тонзилектомії. Розріз по краю передньої піднебінної дужки голчастим електродом дозволяє зменшити кровоточивість та покращити огляд капсули піднебінної мигдалини. Завдяки використанню спеціальної петлі, приєднаної до радіохірургічного апарату для відсікання піднебінної мигдалини біля нижнього полюса, коагулюються судини та зменшується ризик інтра- та післяопераційних кровотеч. Крім цього, використання радіохвильової техніки зменшує післяопераційний реактивний набряк у глотці, сприяє більш ранньому очищенню рани від фібринозного нальоту.
При хірургічному лікуванні пацієнтів з гіпертрофічним фарингітом ми також успішно використовуємо радіохірургічну апаратуру. Для редукції гранул та бічних валиків глотки застосовуються голчастий або кульковий електроди в режимі коагуляції. Операція проводиться під місцевою аплікаційною анестезією.
Таким чином, навіть далеко не повний перелік хірургічних втручань, при яких успішно можна використовувати радіохвильову техніку, дозволяє зробити висновок про те, що це інструмент, за допомогою якого можна мінімізувати ризик інтра- та післяопераційних ускладнень та скоротити терміни реабілітації хворих.
Література
- Лейзерман М.Г. Застосування нових технологій у ЛОР-хірургії: Дис. ... докт. мед. наук. М., 1999.
- Лапкін К.В. Перший досвід застосування радіохірургічного приладу “Сургітрон™“ у хірургії органів біліопанкреатодуоденальної зони // Зб: Актуальні питання хірургічної гепатології. Томськ, 1997. С. 159.
- Овчинніков Ю.М., Безчинська М.Я., Салюк В.А., Маштаков Д.М. Дослідження впливу випромінювань ІАГ-Nd лазера на деякі тканини ЛОР-органів в експерименті // Нове в лазерній медицині та хірургії. М., 1990. Ч. 2. С. 253-254.
- Савельєв В.С. Радіохірургічний прилад “Сургітрон™“. Інформаційний лист, 1995.
- Brown JS Minor Surgery. New York, 1997.
- Pollack SV Electrosurgery of the Skin. New York, 1991.
За матеріалами www.rmj.ru/
Поділіться:
Додати коментар