Перенесена в дитинстві вітрянка нагадує про те, що тепер в організмі назавжди оселився вірус герпесу, який перебуватиме в латентному стані і нагадуватиме про себе в найнесподіваніші моменти. Найчастіше такі моменти наступають після перенесених тяжких захворювань або послаблення захисних сил організму після операцій, у тому числі пластичних, а також у весняний та осінній періоди. Активізація вірусу може викликати герпес, що оперізує, який приносить значні страждання пацієнтові і, при неадекватному лікуванні, навіть викликати важкі ускладнення.

Чому і в кого розвивається оперізувальний герпес

Вірус герпесу зберігається в латентному стані, поселяючись у нервових гангліях, а тому оперізуючий герпес при активізації проявляється, насамперед, набряклістю нервових стовбурів та їх утиском. Саме тому захворювання протікає дуже болісно та приносить пацієнту сильні страждання. Найчастіше оперізуючий герпес проявляється у людей середнього віку, жінки скаржаться трохи рідше за чоловіків.

На тлі ослаблення захисних сил організму вірус вражає ганглії деяких міжхребетних та черепних нервів, гілки трійчастого нерва, що викликає сильні болі та висипання, що характерно розташовані по ходу нервів. Захворювання може провокуватися:

  • інфекції,
  • пневмоніями,
  • розвитком новоутворень, захворювань крові,
  • проведенням хірургічних втручань,
  • значною перевтомою та стресами,
  • прийом деяких лікарських препаратів (наприклад, кортикостероїдів, цитостатиків),
  • сезонний авітаміноз.

У людей похилого віку може розвинутись генералізована форма оперізувального герпесу, коли на тлі важкої інтоксикації та сильних висипань уражаються легені та оболонки мозку, що значно погіршує прогноз захворювання.

Як проявляється оперізувальний герпес і в чому його особливості

oslozhneniya-detskoj-infektsii-nepriyatnosti-opoyasyvayueschie починається сильним болем там, де пізніше проявиться висип. Уражений вірусом нерв може викликати різні болючі відчуття – від пекучої та приступоподібної до болісної ріжучої. Паралельно розвивається загальне нездужання, піднімається висока температура, хворий скаржиться на сильний озноб. Слід зазначити, що загальне нездужання – не обов'язковий симптом. Приблизно через п'ять днів, іноді раніше, шкіра над ураженими нервовими закінченнями стає набрякою, запаленою, на ній проявляються згруповані бульбашки з прозорим вмістом. Їхня поява допомагає підтвердити діагноз оперізувального герпесу, оскільки вони локалізуються вздовж запалених нервів. Бульбашки можуть з'являтися і в ротовій порожнині, де швидко розкриваються, зливаються в ерозії, покриваються нальотом. На шкірі бульбашки поступово зсихаються та покриваються скоринками, а у разі травмування розкриваються та викликають ерозії.</p> <p>Захворювання триває приблизно три тижні, ерозії епітелізуються, скоринки відпадають, на місці висипання деякий час зберігається пігментація шкіри. Зазвичай оперізуючий герпес завершується благополучно, але у значно ослаблених хворих і у пацієнтів похилого віку ймовірно розвиток ускладнень у вигляді невралгій і гіперестезій, що зберігаються кілька місяців або навіть років.</p> <div class=

Методи та завдання лікування оперізувального герпесу

Основним завданням лікаря при призначенні терапії оперізувального герпесу має стати зняття больового синдрому та попередження розвитку постгерпетичних ускладнень.

Рекомендовано призначення противірусних препаратів – внутрішньом'язово та місцево, вважається ефективним призначення дезоксирибонуклеази для зниження ризику ускладнень. З перших днів захворювання хороший ефект дає лазерна терапія, при вирішенні висипу застосовують місцеві кератопластичні засоби (наприклад, мазь обліпихи). Для зняття болю призначають анальгетики, новокаїнові блокади, усунути набряк допомагає дегідратаційна терапія саліцилатами.

Дуже важливо одночасно з противірусним лікуванням підвищувати захисні сили організму пацієнта, для чого рекомендується курс вітамінотерапії, застосування адаптогенів.