Хронічний вірусний гепатит С (ХВГС) − інфекційне захворювання, викликане РНК-вірусом гепатиту С (ВГС). Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), на сьогоднішній день у світі 71 млн людей живуть з хронічним вірусним гепатитом С. Щорічно реєструється близько 1750000 нових інфекцій, викликаних ВГС. Після контакту з ВГС у 55-85% людей розвивається хронічна форма вірусного гепатиту С.
Дізнайтеся у статті на estet-portal.com чим небезпечний вірусний гепатит С та які підходи до терапії даного захворювання дозволяють повністю виключити його подальший розвиток.
- Небезпечні наслідки інфікування вірусом гепатиту С
- Сучасні підходи до лікування хронічного гепатиту С
- Основні препарати та схеми лікування вірусного гепатиту С
Небезпечні наслідки інфікування вірусом гепатиту С
За відсутності специфічного лікування хронічне запалення печінки призводить до прогресування фіброзу, розвитку цирозу печінки (ЦП) та> .
Набагато найгірший прогноз спостерігається при поєднанні гепатиту В і С, що часто спостерігається у пацієнтів з хронічним перебігом захворювання.
Читайте нас у Instagram!
На сьогоднішній день існують високоефективні схеми противірусного лікування пацієнтів, які хворіють на хронічний вірусний гепатит С.
Антибактеріальні препарати нового покоління
Оскільки вірусний гепатит С не інтегрується в людський геном, сучасні терапевтичні схеми противірусного лікування дозволяють досягти повної ерадикації вірусу а.
Сучасні підходи до лікування хронічного гепатиту С
Лікування пацієнтів з ХВГС має такі цілі:
- Досягнення стійкої вірусологічної відповіді (УВО) − відсутність РНК вірусу гепатиту С при визначенні методом полімеразної ланцюгової реакції через 12 тижнів після завершення противірусної терапії.
- Запобігання ускладнень: прогресування цирозу печінки, розвитку гепатоцелюлярної карциноми та декомпенсованого захворювання, що потребує трансплантації печінки.
Ефективність сучасних противірусних препаратів, які застосовуються для лікування пацієнтів з хронічним вірусним гепатитом С, перевищує 95%.
Згідно з рекомендаціями Американського товариства фахівців з інфекційних хвороб (Infectious Diseases Society of America & minus; IDSA) та Американської асоціації з вивчення захворювань печінки (Ame) Associations for the Study of Liver Diseases −AASLD), всі хворі потребують противірусного лікування (за винятком випадків, коли тривалість життя не може бути продовжена за допомогою противірусного лікування, трансплантації печінки або іншої етіотропної терапії ).
У свою чергу, ВООЗ рекомендує лікування всім особам з вірусним гепатитом С в віку > 12 років, за винятком вагітних.
Оскільки всі пацієнти з гепатитом С не можуть бути негайно забезпечені противірусними препаратами у зв'язку з їх високою вартістю, пріоритет у лікуванні, згідно з попередніми strong>IDSA / AASLD, мають хворі з:
- вираженим фіброзом печінки;
- компенсованим цирозом печінки;
- важкі позапечінкові ускладнення;
- реципієнти печінкового трансплантату.
Лікування також має бути спрямоване на зниження ризику передачі вірусного гепатиту С контактної особим.
Гострий бронхіт: ефективність медикаментозної терапії з позиції доказової медицини
Основні препарати та схеми лікування вірусного гепатиту С
Препарати прямої противірусної дії (Direct-acting antiviral agents - DAAs) впливають на конкретні мішені реплікації вірусного гепатиту С, пригнічуючи дану стадію. : NS3/4, NS5A і NS5B.
Подібно антиретровірусної терапії у схемах лікування вірусного гепатиту С застосовують комбінації цих препаратів, що затверджено Управлінням з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів (Food and Drug Administration).
Це сприяє досягненню стійкої вірусологічної відповіді (УВО) у 90-95% випадків, на відміну від подвійної терапії пегільованим інтерфероном/рибавірином, яка сприяє УВО у 50-70% випадків.
>Доцільність призначення пробіотиків при гатроентериті
Класифікація DAAs залежно від їх механізму дії та мішені реплікації вірусного гепатиту С:
- NS3/4 - інгібітори протеаз: боцепревір, тілапревір, симепревір, пратипревір, гразопревір, глекапревір;
- NS5B - інгібітори полімерази: нуклеотидні інгібітори (софосбувір), ненуклеозидні інгібітори (дасабувір);
- NS5A - інгібітори комплексу реплікації: ледіпасвір, даклатасвір, омбітасвір, елбасвір , велпатасвір, пібрентасвір.
На сьогоднішній день застосування противірусних схем на основі DAAs є лікуванням вибору для хворих на хронічний вірусний гепатит С і характеризується високою терапевтичною ефективністю.
В той же час, противірусні схеми лікування пацієнтів з ХВГС дуже дорогі.
Рекомендації з діагностики та лікування регулярно оновлюються, у зв'язку з чим фахівцям рекомендується стежити за актуальною інформацією про менеджмент ведення гепатиту С на офіційних сайтах AASLD та ISDA .
Ще більше корисної інформації на нашомуYouTube-каналі:
Поділіться:
Додати коментар