Небезпечні міські голуби: принципи діагностики та лікування орнітозу

Орнітоз – інфекційне захворювання, викликане збудником Chlamydia psittaci. Особливістю даної інфекції є наявність специфічного джерела: птахів.

Відомо понад 170 видів птахів, які можуть бути резервуаром та джерелом орнітозу, але найбільше значення у поширенні інфекції мають міські голуби, ворони, домашні (качки, індики) та кімнатні (папуги, канарки) птиці.

Близько 20% випадків позалікарняних пневмоній мають орнітозну етіологію. Тому лікарі будь-якої спеціальності повинні знати симптоми і бути настороженими щодо діагнозу орнітозу у таких пацієнтів.

Докладніше про етіологію орнітозу, механізм передачі інфекції, типові клінічні прояви, а також сучасні підходи до діагностики та лікування захворювання читайте на estet-portal.com у цій статті.

Орнітоз: механізми передачі інфекції та класифікація захворювання

Головний механізм передачі орнітозу – аерозольний. Приблизно у 10% випадків реалізується фекально-оральний механізм передачі інфекції. Люди заражаються орнітозом при контакті з птахами.

БЛОККОД У більшості випадків пацієнт з орнітозом не становить загрози для оточуючих його осіб, хоча описані поодинокі випадки зараження медичних сестер.

Виділяють такі форми орнітозу:

1. Пневмонічна;
2. Грипоподібна;
3. Тифоподібна;
4. Менінгеальна.

У деяких випадках неможливо визначити конкретну форму орнітозу через наявність клінічного поліморфізму проявів. Досить часто спостерігається поєднання симптомів різних клінічних форм в одному епізоді захворювання.

Докладніше про кожну з форм орнітозу читайте далі в статті.

Читайте нас у Telegram

Пневмонічна та грипоподібна форми орнітозу зустрічаються найчастіше

Інкубаційний період орнітоза в середньому становить 7-10 днів, але може тривати до 30 днів. Приблизно в 20% випадків має місце продромальний період інфекції, який характеризується слабкістю, порушенням сну, помірними артралгіями і триває від 1 до 4 днів. Але частіше захворювання маніфестує гостро з таких симптомів, як підвищення температури, виражений головний біль, міалгії, артралгії.

Практично у кожного пацієнта з орнітозом, незалежно від форми захворювання, можна пропальпувати збільшені печінку та селезінку вже на першому тижні інфекції.

На пневмонічну та грипоподібну форми припадає близько 85% випадків орнітозу.

При пневмонічній формі орнітозу головним проявом захворювання є ураження легень. З перших днів інфекції пацієнти можуть скаржитися на сухий кашель. З плином захворювання інтенсивність кашлю наростає, з'являється слизова оболонка мокротиння, іноді з домішками крові.

Можуть спостерігатися болі при диханні, задишка та ціаноз. Об'єктивно при аускультації вислуховується ослаблене або жорстке дихання, в деяких випадках є крепітація, але іноді змін може і не бути зовсім.

Виділяють такі типи пневмоній при орнітозі: інтерстиціальна, дрібновогнищева, великовогнищева та лобарна.

Для грипоподібної форми орнітозухарактерні виражені ознаки інтоксикації, першіння в горлі, осиплість голосу, сухий кашель. При цьому зміни з боку легень мінімальні, рентгенологічно можна визначити лише посилення легеневого малюнка.

Читайте також: Прийде сезон грипу: сучасні підходи до лікування та профілактики.

Тифоподібна та менінгеальна форми орнітозу: характерні клінічні прояви

Тифоподібна форма орнітозу розвивається при фекально-оральному механізмі зараження, характеризується гепатоспленомегалією, брадикардією, інтоксикацією, тривалою лихоманкою постійного типу. При цьому ознак ураження дихальної системи, як правило, відсутні.

Під час виявлення у пацієнта з пневмонією гепатоспленомегалії лікар в першу чергу повинен задуматися про орнітоз.

Орнітозний менінгіт зустрічається приблизно в 2% випадків. Характерні менінгеальний синдром, виражена інтоксикація. При обстеженні ліквору спинномозкова рідина прозора, що витікає під тиском. Визначаються помірний лімфоцитарний цитоз до 500 клітин/мкл. Санація ліквору настає приблизно за 5-6 тижнів від початку захворювання.

Читайте також: Інфекційний мононуклеоз: сучасні методи діагностики захворювання.

Орнітоз: сучасні підходи до діагностики та лікування захворювання

Оскільки у більшості пацієнтів з орнітозом спостерігається пневмонія, необхідність проведення рентгенографії легень є очевидною.

Для специфічної діагностики орнітозу використовують метод ПЛР, який дозволяє встановити діагноз вже на ранніх стадіях захворювання.

Також широко застосовують РСК (реакція зв'язування комплементу) з орнітозним діагностикумом, але потрібно враховувати можливість отримання хибнопозитивних результатів через перехресне реагування з іншими хламідійними інфекціями. Досліджують парні сироватки, діагностичне значення має титр 1:64 та вище.

Для підтвердження діагнозу орнітозу також використовують такі методи, як ІФА (імуноферментний аналіз) та РІФ (реакція імунофлюоресценції). Кров обстежують двічі: на початку захворювання та через два тижні. Чотириразове наростання титру специфічних антитіл підтверджує діагноз орнітозу.

У разі легкої форми захворювання госпіталізація пацієнта не є обов'язковою. Режим визначається тяжкістю стану хворого.

Для етіотропного лікування орнітозу використовують доксициклін у дозі 0,1 мг 2р/д 10 діб, або до 10-го дня нормальної температури при уповільненому регресі процесу в легенях.

Альтернативна схема лікування: азитроміцин 500 мг 1р/д 10 діб.

Таким чином, можна зробити такі висновки:

1. Орнітоз – інфекційне захворювання з переважно аерогенним механізмом передачі;
2. Головним джерелом інфекції при орнітозі є птахи;
3. Для орнітозу типова сукупність таких симптомів, як гепатоспленомегалія та пневмонія, що рідко визначається при інших інфекційних захворюваннях;
4. Для діагностики орнітозу використовують такі методи, як ПЛР, РСК, РІФ, ІФА;
5. Препаратом вибору для лікування орнітозу є доксициклін.

Дякую, що Ви залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Інфектологія». Можливо, Вас також зацікавить: Типи вірусів грипу та головні клінічні симптоми захворювання.