Гостра недостатність надниркових залоз, яка так само називається гіпоадреналовим або аддисонічним кризом – це ургентний життєзагрозний стан, при якому значно знижується або зовсім припиняється вироблення наднирковими залозами необхідних організму гормонів, внаслідок чого порушуються його важливі функції. Смертність при цьому стані дуже висока: летальний кінець відбувається більш ніж у 50% випадків. Саме тому кожному практикуючому лікарю так необхідно знати про тактику невідкладної терапії у разі недостатності надниркових залоз.

Причини виникнення гострої недостатності надниркових залоз

Часто гостра недостатність надниркових залоз розвивається у пацієнтів з уже встановленим діагнозом хронічної недостатності надниркових залоз, у разі її декомпенсації. Іншими причинами, які провокують такий стан, можуть бути   декомпенсація вродженої дисфункції кори надниркових залоз, розвиток гострої гіпофізарної недостатності або синдром відміни глюкокортикоїдів. Первинно-гостра або найгостріша надниркова недостатність – стан, що розвивається не на тлі вже наявної патології надниркових залоз, виникає у зв'язку з розвитком ДВС-синдрому. У цьому випадку відіграє роль наявність таких факторів:

  • коагулопатії;
  • васкуліти;
  • синдром Уотерхауса-Фрідериксена;
  • антифосфоліпідний синдром;
  • інтоксикації;
  • травми та опіки;
  • родова травма або асфіксія;
  • перенесена адреналектомія.

Варіанти перебігу гострої надниркової недостатності

У клінічній картині гострої надниркової недостатності комбінуються симптоми патології інших органів та систем. Залежно від того, який симптомокомплекс виходить на перший план, виділяють три основні види перебігу адісонічного кризу:

  1. Серцево-судинна форма, при якій домінуючими є симптоми порушення кровообігу: гіпотензія, дефіцит пульсу, колапс.
  2. Нервово-психічна форма – варіант переважання симптомів ураження ЦНС: менінгеальні симптоми, сильний головний біль.
  3. Шлунково-кишкова форма – на перший план виходить клінічна картина, характерна синдрому гострого живота.

Діагностичні критерії розвитку гострої недостатності надниркових залоз

neotlozhnaya-terapiya-pri-ostroj-nadpochechnikovej-nedostatochnostiДіагностика адди насамперед  на наявності клінічних об'єктивних ознак захворювання, а також на даних лабораторних досліджень: визначення порушень електролітного балансу та гормональної панелі. Для загального аналізу крові будуть характерні такі зміни: еозинофілія, лімфоцитоз, за ​​відсутності супутньої інфекції. лімфопенія, за наявності – лейкоцитоз, значно збільшений гематокрит. У сечі пацієнта з аддісонічним кризом визначається гіперурикемія. Біохімічний аналіз крові дає докладну інформацію про електролітний стан, для надниркової недостатності характерними ознаками є зниження концентрацій натрію та глюкози та підвищення концентрації калію в крові. При цьому співвідношення натрій/калій менше 30. Крім того, при аддісонічному кризі характерний стан кислотно-лужного балансу, як метаболічний ацидоз.

Невідкладна терапія при гострій недостатності надниркових залоз

При розвитку адисонічного кризу пацієнта необхідно госпіталізувати до реанімаційного відділення. Проводиться постановка сечового катетера та шлункового зонда, забезпечується венозний доступ. Головним завданням невідкладної терапії при аддісонічному кризі є стабілізація гемодинаміки. Якомога раніше необхідно починати регідратацію: внутрішньовенно вливається близько 2-3 л. фізіологічний розчин. Далі до нього додають розчин глюкози: в першу добу необхідно ввести не менше 4 л рідини. Другим важливим етапом невідкладної терапії є проведення замісної гормональної терапії. Необхідно ввести пацієнтові 100 мг гідрокортизону або 4-8 мг дексаметазону з наступним переходом на підтримуючу дозу. У першу добу вводиться не менше 400 мг гідрокортизону, введення припиняється при підвищенні артеріального тиску систоли до 100 мм.рт.ст. або виведення пацієнта із стану колапсу. Крім цього, до схеми невідкладної терапії при гострій недостатності надниркових залоз включають. введення антибіотиків, навіть за відсутності очевидного вогнища інфекції.

При своєчасному початку та грамотному проведенні невідкладної терапії ймовірність збереження життя пацієнта досить висока. Правильне ведення пацієнтів з хронічною наднирковою недостатністю, а також своєчасна діагностика та терапія захворювань, які можуть призвести до недостатності надниркових залоз – ndash; є

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити