Розвитку зовнішнього отиту передує порушення бар'єрного механізму захисту шкірного покриву вуха. Останнє може бути наслідком травмування його під час очищення слухового проходу косметичними паличками, потрапляння брудної води при купанні у водоймах, впливу вологого гарячого повітря.
Зовнішній отит часто розвивається на тлі алергічних захворювань, псоріазу, цукрового діабету. Лікарям будь-якої спеціальності необхідно орієнтуватися у принципах лікування зовнішнього отиту.
Докладніше про сучасні підходи до терапії захворювання читайте на estet-portal.com у цій статті.
Зовнішній отит: актуальність проблеми та епідеміологічна картина захворювання
Поширеність зовнішнього отиту серед населення вивчена недостатньо через стерту клінічну картину хронічної форми захворювання.
За офіційними даними, близько 0,4% населення щорічно звертається до лікарів із симптомами гострого зовнішнього отиту. У 3-5% пацієнтів щороку діагностується хронічна форма захворювання.
Такі симптоми зовнішнього отиту, як субфебрилітет, загальне нездужання, свербіж, зниження слуху найчастіше є причиною звернення пацієнтів до лікарів загальної практики, дерматологів та отоларингологів. Проте складно знайти спеціаліста, який ніколи у своїй практиці не зустрічався цим захворюванням.
Читайте нас у Telegram
Зовнішній отит: правила гігієнічного туалету слухового проходу
Варто звернути увагу пацієнта на те, що скрупульозне очищення слухового проходу є наріжним каменем лікування. Гігієнічний туалет вуха повинен здійснюватися за допомогою спеціальних вушних паличок, які значно коротші за косметичні.
Після механічного очищення слухового проходу доцільно провести його іригацію фізіологічним розчином і потім осушити чистим рушником. Для етіотропної терапії зовнішнього отиту застосовуються антибіотичні або антимікотичні засоби залежно від природи збудника.
Визначити причину свербежу можна за його локалізації
Системних побічних ефектів препаратів можна уникнути шляхом застосування препаратів у вигляді вушних крапель. У цьому досягається висока локальна концентрація препаратів. Лікування отиту продовжується в середньому 7-10 днів. У разі вираженого набряку слухового проходу необхідно використовувати турунди, їжу місцевим лікарським засобом.
Лікування зовнішнього отиту: сучасні підходи та міжнародні рекомендації
У разі легкого перебігу гострого зовнішнього отиту лікування полягає у застосуванні вушних крапель, що містять антисептичний засіб з бактеріостатичним/фунгістатичним ефектом, наприклад, борну кислоту або етиловий спирт.
У випадках середньотяжкого або важкого перебігу гострого зовнішнього отиту необхідно призначати комбіновані місцеві препарати, до складу яких входять протизапальний компонент та бактерицидний засіб.
Специфічна терапія має бути ефективною як проти грамнегативних, так і грампозитивних патогенів. Препаратом вибору є ципрофлоксацин у комбінації з глюкокортикоїдним засобом.
Комбіновані вушні краплі, що містять кліохінол та флуметазону півалат, ефективні тільки проти грампозитивних бактерій та грибків роду Candida. Вушні краплі, що містять окситетрациклін, поліміксин В і гідрокортизон можуть використовуватися як альтернатива.
В основі хронічного зовнішнього отиту, як правило, лежить асептичний запальний процес.
Призначення специфічної антибіотичної терапії в таких випадках є недоцільним. Основою лікування хронічних зовнішніх отитів є глюкокортикоїдні препарати.
Дякую, що Ви залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Дерматологія». Можливо, Вас також зацікавить Велика форма вух: як виправити косметичний недолік .
Поділіться:
Додати коментар