Дакріоцистит є запальним процесом слізного мішка, який розвивається при застої слізної рідини. Це відбувається з різних причин, про які можна дізнатися з попередньої статті. Запідозрити наявність дакріоциститу не складає особливих труднощів. А ось диференціальна діагностика та лікування дакріоциститу вимагають кваліфікованого підходу з боку лікаря. Діагностика дакріоциститу проводиться на підставі характерних скарг, типової картини та даних зовнішнього огляду. Також проводяться пальпаторне обстеження слізного мішка та специфічні проби. У чому полягає діагностика та лікування дакріоциститу?

Специфічні діагностичні процедури, які проводяться перед лікуванням дакріоциститу

Пальпація супроводжується хворобливими відчуттями та виділенням гнійного секрету із слізних точок. Прохідність слізних шляхів досліджується з допомогою проведення кольорової проби Веста. Проба проводиться в такий спосіб – в око закопують розчин коларголу, а носовий хід вводиться тампон. За наявності прохідності слізних шляхів протягом 2 хвилин на тампоні з'являються сліди барвника. Сумнівною проба вважається за виділення речовини протягом 5-10 хвилин. Якщо речовина не виділилася протягом 10 хвилин, проба Веста вважається негативною, що вказує на непрохідність носослізного каналу.

Перед лікуванням дакріоциститу також використовуються такі діагностичні процедури:

  • Діагностичне зондування нососльозного каналу з метою уточнення протяжності ураження.
  • Інстиляційна проба.
  • Біомікроскопія ока.
  • Для отримання чіткої архітектоніки сльозовідвідних шляхів проводиться рентгенографія з розчином йодоліполу, за допомогою якої виявляють наявність зон облітерації та стриктур, що необхідно знати перед лікуванням дакріоциститу.
  • Мікробні збудники ідентифікуються шляхом бактеріологічного посіву. Діагноз дакріоцистит диференціюється з бешиховим запаленням, каналікулітом і кон'юнктивітом.

З чого полягає лікування дакріоциститу у новонароджених?

Лікування дакріоциститу у новонароджених проводиться етапами, починаючи з масажу слізного мішка, який потрібно виконувати протягом 2-3 тижнів. Потім проводять промивання слізного каналу протягом 1-2 тижні, пізніше проводиться ретроградне зондування носослізних шляхів через слізні крапки. Ця процедура також проводиться протягом 2-3 тижнів. Зазвичай і натомість вище описаних процедур, разом із обробкою очей антисептиками, вдається отримати позитивний результат. Якщо дані методи все ж таки не приносять ефекту, після виконання дитині 3 років показано проведення ендоназальної дакріоцисторіностомії.

metody-vyyavleniya-i-osnovnye-podkhody-k-lecheniyu-dakriotsisti /></p> <div class=

Лікування дакріоциститу при гострій течії процесу

Гострий перебіг дакріоциститу є показанням для госпіталізації до стаціонару. Щоб розм'якшити інфільтрат, проводиться УВЧ – терапія, системна вітамінотерапія та докладання сухого тепла на область слізного мішка. За наявності флюктуації абсцес підлягає розтині, після чого проводять промивання та дренування рани антисептиками. Рекомендовано закопування в кон'юнктивальний мішок антибактеріальних крапель та закладання антибактеріальних мазей. Під час лікування дакріоциститу проводиться системна антибіотикотерапія препаратами широкого спектра дії. Після усунення гострих симптомів дакріоциститу проводиться дакріоцисторіностомія.

Лікування дакріоциститу при хронічному перебігу процесу

Основний метод лікування дакріоциститу при хронічній течії - дакріоцисторіностомія, суть якої полягає у формуванні анастомозу між порожниною носа та слізним мішком з метою ефективного дренажу слізної рідини. Хірургічна офтальмологія зараз використовує малоінвазивні методи оперативного лікування дакріоциститу. це лазерна та ендоскопічна дакріоцисторіностомія. Іноді прохідність каналу вдається відновити, використовуючи балонну дакріоцистопластику або бужування. Балонна дакріопластика здійснюється при введенні в порожнину протоки зонда з балоном. При роздмухуванні балона розширюється внутрішній просвіт каналу.

За наявності хронічного дакріоциститу, для запобігання формуванню гнійної виразки рогівки, забороняється використовувати контактні лінзи та проводити будь-які маніпуляції, пов'язані з дотиками  до рогівки. Перебіг неускладненого дакріоциститу сприятливий. Дакріоцистит може ускладнитися розвитком флегмони орбіти, тромбозом кавернозного синуса, запаленням мозкових оболонок, тромбофлебітом орбітальних вен та сепсисом.