Цистит чи прихований пієлонефрит? Методи діагностики циститу

Доступність антибактеріальної терапії призвела до того, що самолікування низки захворювань стає нормою для багатьох людей. Жінка за підозри на цистит використовує препарат, який допоміг подрузі на роботі, або препарат, рекламу якого побачила по телевізору. Все це призводить до того, що жінка шкодить собі, не тільки займаючись самолікуванням захворювання, що діагностично не підтверджено. Проблема ще й у тому, що при вживанні антибіотиків без призначення лікаря розвиваються штами антибіотикорезистентних мікроорганізмів. Тому при перших симптомах циститу жінка повинна звернутися до лікаря для діагностики циститу та його правильного лікування. Докладніше про діагностику циститу читайте на estet-portal.com.

Збір анамнезу та виявлення симптомів при діагностиці циститу

За результатами досліджень збудниками циститу є умовно – патогенні мікроорганізми При розвитку циститу основною скаргою жінки є біль. Біль може бути ниючим, тягнучим, постійним. Локалізуватися вона може у сечового міхура.

Основним патогенетичним симптомом циститу є симптомом циститу дизурія – біль при сечовипусканні.

Також часто при діагностиці циститу жінка скаржиться на часті позиви до сечовипускання, сечовипускання маленькими порціями, іноді нетримання сечі та поява крові в сечі.

При цьому сечовипускання супроводжується різьбою. Характер різі при сечовипусканні дозволяє диференціювати форму циститу вже під час опитування жінки.

Діагностика циститу за характером больових відчуттів:

• присутність різі на початку сечовипускання говорить про ініціальну дизурію, що є симптомами висхідного уретриту та уретроциститу. Патогенетичну причину даної форми циститу повинен визначати гінеколог, так як зазвичай присутні інфекційно. запальні захворювання статевих органів, у тому числі і ІПСШ.
• поява різі в кінці сечовипускання (термінальна дизурія) свідчить про запалення шийки сечового міхура. Тобто, в такому разі у жінки справжнісінький цистит.

У чому полягає лабораторна діагностика циститу?

Бо захворювання в більшості випадків має швидкопрогресуючий перебіг та виражений больовий синдром, потрібне проведення швидкої та точної діагностики циститу.

Первинна діагностика циститу полягає у проведенні трьох основних досліджень:

• загальний аналіз сечі;
• бактеріологічний посів сечі з визначенням чутливості до антибіотиків;
• розгорнутий аналіз крові .

Загальний аналіз сечі підтверджує наявність запального процесу у сечовивідних шляхах. Як відрізнити цистит від прихованого піоненефриту. , читайте на estet-portal.com. При цьому є лейкоцитурія, гематурія, підвищується щільність сечі, змінюється її забарвлення і прозорість. Посів сечі повинен бути проведений в ранні терміни і до початку прийому будь-яких препаратів. Лікування циститу призначається відразу, до отримання результатів посіву,

Проте дані бактеріологічного посіву сечі при діагностиці циститу є ціною інформацією, з якої лікар дізнається ступінь бактеріурії, вид збудника та його чутливість до препаратів, що є важливим у етіологічному лікуванні циститу. Виходячи з результатів посіву сечі, лікар визначає адекватність і тривалість терапії, необхідність додавання будь-якого препарату або заміни. Крім того, завдяки мас-спектрометрії на сьогоднішній день результат посіву сечі може бути відомий через 4 дні.

Гострий неускладнений цистит характеризується наявністю більше 10³ ДЕЯКЕ уропатогенів в 1 мл середньої сечі.

Клінічний аналіз крові є також важливим у діагностиці циститу. Наявність стертих форм пієлонефриту можна виявити лише за наявності лейкоцитозу в аналізі крові.

При циститі ніколи не буває підвищення температури тіла та проявів лейкоцитозу. Це симптоми пієлонефриту.

Це дуже важливо при діагностиці циститу, оскільки висока ймовірність пропустити прихований пієлонефрит. Таким чином, діагностика циститу має проводитися в амбулаторних умовах із проведенням досліджень. Після правильної діагностики циститу лікування буде адекватним та ефективним.