Вузолата еритема є патологічним станом, зумовленим реакцією гіперчутливості і що характеризується розвитком на шкірі чутливих, еритематозних, глибоко розташованих і нерухомих вузликів.
Вузлуватій еритемі більшою мірою схильні жінки – у них захворювання спостерігається приблизно в 5 разів частіше, ніж у чоловіків.
Улюбленою локалізацією вузлуватої еритеми є гомілки, але висипання також можуть розташовуватися на стегнах, сідницях, верхніх кінцівках та обличчі. У деяких випадках вузлувата еритема супроводжується підвищенням температури та болями у суглобах, що може бути причиною діагностичних помилок.
У цій статті на estet-portal.com читайте про тригерні фактори, які можуть призводити до розвитку вузлуватої еритеми, а також про сучасні принципи менеджменту пацієнта з цим патологічним станом.
Найбільш поширені причини розвитку вузлуватої еритеми
До розвитку вузлуватої еритеми можуть призводити різні тригерні фактори. Серед них найбільше значення мають:
1. Ревматичні захворювання;
2. Туберкульоз;
3. Саркоїдоз;
4. Ієрсініоз;
5. Інфекційний мононуклеоз;
6. Стрептококова інфекція (у тому числі стрептококовий тонзиліт);
7. Хвороба Бехчета;
8. Кокцидіомікоз;
9. Медикаменти.
Проте, у 60% випадків вузлувата еритема є ідіопатичною. Як правило, вузли дозволяються самостійно в середньому через 8 тижнів після появи. Діагноз встановлюється клінічно, але в деяких випадках може знадобитися проведення біопсії.
Слід пам'ятати, що вузлувата еритема найчастіше розвивається жінок віком 20-40 років.
Слідкуйте за нашими новинами у Facebook
Які дослідження необхідно провести пацієнтові з вузлуватою еритемою
Вузлувата еритема може бути симптомом серйозних захворювань, зокрема стрептококових інфекцій, саркоїдозу та туберкульозу.
Отже, всім пацієнтам, які мають вузлувату еритему, необхідно провести дослідження, спрямовані на з'ясування причин розвитку цього стану.
Вони включають:
1. Загальний аналіз крові;
2. Визначення рівня АСЛО (антистрептолізину-О) – аналіз необхідно повторити через 2-4 тижні після первинного дослідження;
3. Туберкулінова проба;
4. Рентгенографія органів грудної порожнини.
Біопсія шкіри доцільна у випадках атипового розташування або зовнішнього вигляду вузлуватої еритеми. Її проведення необхідне для того, щоб у сумнівних випадках відрізнити вузлувату еритему від екзематозного паннікуліту, вузликового васкуліту, хвороби Вебера-Крістіана, поверхневого тромбофлебіту.
Лікування кільцеподібної еритеми: найефективніші методи
>Вузловата еритема: сучасні принципи лікування захворювання
У більшості випадків вузлувата еритема не потребує проведення специфічного лікування – висипання безслідно самодозволяються через 1-2 місяці.
У випадках, коли пацієнт пред'являє скарги на біль у суглобах, лікарю варто порекомендувати йому постільний режим, розміщення ніг на піднесенні та прийом нестероїдних протизапальних препаратів.
У менеджменті вузлуватої еритеми головним завданням лікаря є визначення причини, що призводить до розвитку цього стану, та лікування основного захворювання в подальшому.
Вузловата еритема: чому важлива діагностика провокуючого захворювання
Медикаментозне лікування вузлуватої еритеми: коли воно доцільне
У деяких випадках вузлувата еритема може турбувати пацієнта тривалий час, не маючи тенденції до самодозволеності.
Якщо пацієнт повідомляє про персистенцію симптомів вузлуватої еритеми протягом тривалого часу, міжнародні протоколи рекомендують призначення калію йодиду в дозі 300 мг (6 крапель) перорально 3 р/д.
Варто пам'ятати про можливі побічні явища калію йодиду, зокрема, про гіпотиреоз та гіперкаліємію.
Дякую, що Ви залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Дерматологія». Вас також може зацікавити Кільцеподібна еритема: про що говорить поява червоних кілець на шкірі
Поділіться:
Додати коментар