Пацієнтка М., 57 років. Звернулася до клініки шкірних та венеричних хвороб зі скаргами на зміну нігтьових пластинок стоп.

З анамнезу: хвора на оніхомікоз понад 30 років, коли вперше помітила зміну кольору нігтьових пластин стоп. Зверталася до дерматолога, їй неодноразово проводилося мікроскопічне дослідження із виявленням патогенних грибів. За словами хворої, призначалися лише місцеві протигрибкові засоби, при використанні яких пацієнтка значного ефекту не спостерігала. Згодом нігтьові пластинки стоп деформувалися, стали кришитися.

Супутні захворювання: вірусний гепатит С (з 1992 р.), хронічний холецистит, з приводу чого постійно спостерігається у гепатолога.

Під час огляду: клінічна картина ураження нігтьових пластин стоп характеризувалася потовщенням, нерівною поверхнею, піднігтьовим гіперкератозом, зміною кольору нігтів (охряно-жовтий). Нігті виглядали тьмяними, пористими, кришились по вільному краю, мали неприємний запах. Індекс КІОТОС у пацієнтки становив 9–16 (рис. 1).

При обстеженні:

  • загальний аналіз крові: гемоглобін – 143 г/л, еритроцити – 4,6х1012/л, ЦП – 0,9, лейкоцити – 4,0х109/л, паличкоядерні – 1%, сегментоядерні – 42%, еозинофіли – 6% , лімфоцити – 38%, моноцити – 7%, тромбоцити – 195х109, ШОЕ – 5 мм/год;
  • біохімічний аналіз крові: АлАТ – 102 Од/л, АсАТ – 94 Од/л, білірубін загальний – 14,2 мкмоль/л, гамма-ГТ – 64 Од/л, креатинін – 62 мкмоль/л, тригліцериди – 1 ,58 ммоль/л, глюкоза – 5,8 ммоль/л, холестерол – 3,67 ммоль/л, лужна фосфатаза – 102 Од/л;
  • загальний аналіз сечі: у - 200 мл, колір - солом'яно-жовтий, реакція - кисла, питома вага - 1030, прозорість - слабо-прозора, білок, цукор, ацетон - ні, лейкоцити - 1-2 в п /зр., еритроцити – 0–1 у п/зр.
  • При УЗД органів черевної порожнини – дифузні зміни печінки, хронічний холецистит.
  • Було проведено мікроскопічне дослідження нігтьових пластин стоп та виявлено нитки міцелію патогенних грибів. При культуральному дослідженні на середовищі Сабуро висівали колонії грибів – дерматофітів Trichophyton rubrum.

Діагноз

На підставі клініко-бактеріоскопічної картини та культурального дослідження було виставлено діагноз оніхомікозу стоп. У зв'язку з наявністю у пацієнтки супутнього гепатиту С системні антимікотики протипоказані.

Хворий проводилася лазерна терапія за методикою - 1 процедура через кожні 2 тижні. протягом 3 міс., а потім 1 процедура на місяць. Загалом за час лікування пацієнтка отримала 9 процедур. У комплексну терапію входила апаратна обробка нігтьових пластинок 1 раз на місяць за допомогою педикюрного апарату Podolog Nova (Hellmut Ruck GmbH), а також щоденна місцева терапія тербінафіном у вигляді крему міжпальцеві складки і лак "Батрафен" 2 рази на тиждень. Лікування переносило добре, без побічних ефектів. Також було рекомендовано обробку взуття, шкарпеток, постільної білизни, відмову від вузького взуття.

Результати лікування: через 2 міс. після початку лікування відмічено відростання здорових нігтьових платівок стоп від кореневої зони. Через 4 місяці. лікування у пацієнтки було відмічено зростання здорових нігтьових пластинок стоп на 1/3 її площі, а через 6 місяців. після початку лазерної терапії – понад 50% нігтьової платівки було здорового рожевого кольору (рис. 2). Лабораторні дослідження після 6 міс. лікування (мікроскопічний та культуральний методи) були негативні.

Таким чином, за допомогою лазерної терапії, не застосовуючи системні антимікотичні препарати у зв'язку із супутніми захворюваннями, у хворої після 6 міс. лікування без пошкодження підлягаючих тканин було досягнуто клінічного лікування оніхомікозу, лабораторно підтвердженого. Це доводить, що лазерне лікування так само ефективне, як і медикаментозне.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити