Для омолодження шкіри обличчя та вирівнювання її рельєфу використовуються механічна дермабразія, хімічний пілінг та лазерне шліфування.
Механічна дермабразія усуває майже всі види зморшок, а також невеликі рубці, що виконується швидко обертається фрезою з абразивною насадкою (напилення алмазної або корундової крихти зернистістю до 100 грит). До недоліків механічної дермабразії відносяться: часте виникнення великих рубців (40-50%), тривала еритема (до 6 місяців), висока болючість процедури, висока ймовірність приєднання вторинної інфекції, депігментація або гіперпігментація.
Володимир Олександрович Цепколенкод.м.н., професор, заслужений лікар України, президент Українського товариства естетичної медицини, генеральний директор Українського інституту пластичної хірургії та естетичної медицини "Віртус"
Не менш широко застосовується хімічний пілінг, який залежно від глибини впливу поділяється на поверхневий, серединний та глибокий. Поверхневий та серединний пілінги недостатньо ефективні при лікуванні виражених рубців та супроводжуються відносно високим ризиком ускладнень.
Серед недоліків глибокого пілінгу відрізняють виникнення рубців, тривалу еритему (до 6 місяців), болючість, високу ймовірність приєднання вторинної інфекції, депігментацію та гіперпігментацію.
Інтенсивний розвиток абляційних лазерних технологій дозволив їм завоювати визнання в омолодженні шкіри, усуненні зморшок та корекції наслідків вугрових висипів. Переважна частина лазерів, що застосовуються з цією метою, орієнтована на поглинання випромінювання повсюдно поширеною внутрішньоклітинною водою, максимальне в ІЧ діапазоні (2600 нм і більше). Найбільшого поширення набули СО2 та короткоімпульсні Er:YAG лазери, а також модифікації останніх із модульованими імпульсами.
В останні роки все більше поширюються ErCr:YSGG лазери, які за своїми властивостями займають проміжне положення між вищезазначеними технологіями.
Таблиця 3. Порівняльні характеристики трьох видів абляційних лазерів
| Характеристика лазера | СО2 | ErCr:YSGG | Er:YAG |
| Тип лазера | Газовий | Твердотільний | Твердотільний |
| Довжина хвилі світла, що випромінюється | 10600 нм | 2790 нм | 2936 нм |
| Коефіцієнт поглинання світла водою | 800 см -1 | 5860 см -1 | 12000 см -1 |
| Коефіцієнт поглинання світла шкірою | ≈600 см-1 | ≈4900 см -1 | ≈1000 см -1 |
| Товщина області, що випаровується | 2-3=мкм/(Дж х см2 ) | 2-3=мкм/(Дж х см2 ) | 2-3=мкм/(Дж х см2 ) |
| Зона сильного теплового впливу | 100-250 мкм | 40-100 мкм | 20-50 мкм |
Зонна та повна шліфування. Поєднання лазерного шліфування та інших естетичних заходів
З усіх зон, схильних до виникнення зморшок, лазерної шліфовці найкраще піддаються навколоротові та навколоочні області. Зморшки цієї локалізації не піддаються поліпшенню під час традиційних підтяжок.
Шліфування всієї особи приносить більш успішні клінічні результати. Наприклад, обробка всього обсягу щік сприяє більш якісній підтяжці носогубних складок, латеральної частини гусячих лапок rdquo; та зморшок середньої частини щоки. При повній обробці чола покращується стан міжбрівних, бічних скроневих зморшок і верхньої частини гусячих лапок. Згладжування рельєфу та рівномірний колір шкіри сприяють кращому косметичному ефекту, ніж змішування шкіри оновленої та шкіри з віковими змінами, що створює малюнок із різнокольорових клаптиків (ефект шахової дошки).
При повній обробці особи не доводиться приховувати межі між післяопераційною еритемою та необробленою шкірою. Не рекомендується шліфувати окремі зморшки або рубці, лише одну анатомічну зону або дві ізольовані близько розташовані ділянки.
В даний час нерідко поєднують різні операції, що омолоджують, з зональними лазерними шліфовками обличчя. Так, підтяжка нижніх двох третин особи та пластика повік добре поєднуються з лазерним шліфуванням чола та періоральної області, ендоскопічна підтяжка чола та середньої третини обличчя – ndash; зі шліфуванням всього обличчя.
Лінії експресії – лобові, міжбров'я, “гусячі лапки” – є наслідком м'язових скорочень, тому неминуче рецидивують у разі повного розгладжування. Блокування нервових сигналів ботулінічним токсином типу А через 1-2 тижні після шліфування зупиняє функціональність цих м'язів на 3-4 місяці. період, необхідний формування та реструктурування нового колагену. Це дає більш якісні та стійкі клінічні результати.
Показання до абляційного лазерного шліфування
Вікові зміни шкіри. При омолодженні областей, що повільно гояться, з відносно невеликою кількістю придаткових структур (таких як шия і руки) перевагою володіє короткоімпульсний Er:YAG лазер, використання СО2 лазера для обробки цих ділянок значно менш ефективно через сильного термічного пошкодження і більшої кількості побічних ефектів. При омолодженні шкіри шиї зазвичай використовується 2-3 проходи Er:YAG лазера (3-5 Дж/см2) і один більше – при обробці рук.
Морщини. Вибір лазера визначається глибиною зморшок: слабко та помірно виражені зморшки - Er:YAG лазер; середні – довгоімпульсний Er:YAG, ErCr:YSGG та СО2; глибокий – СО2 лазер. При обробці середніх і глибоких зморшок важливе значення мають скорочення та реконструкція колагену шкіри, що найбільш сильно проявляються при обробці СО2 лазером, і меншою мірою - довгоімпульсним Er:YAG, ErCr:YSGG. Зморшки навколо очей, у навколоротовій, щічній та лобовій областях чудово піддаються шліфуванні короткоімпульсним Er:YAG лазером.
Доброякісні епідермальні та дермальні новоутворення безпечно та ефективно видаляють усіма абляційними лазерами. Якщо процес видалення супроводжується високою ймовірністю кровотеч, перевага надається СО2, довгоімпульсним Er:YAG або ErCr:YSGG лазерам. Найбільш чутливі ділянки краще обробляти короткоімпульсним лазером Er:YAG.
Рубцювання внаслідок перенесеної вугрової хвороби. Лазерне шліфування може суттєво покращити стан шкіри, ураженої вугровим рубцюванням. У ході процедури дуже акуратно обробляються краї рубцевої тканини, де необхідно випарувати більший об'єм тканини, а інші ділянки піддаються лише поверхневому шліфуванню. Скорочення шкіри внаслідок дії СО2 лазера може дати дуже добрі результати при обробці м'яких атрофічних рубців із похилими краями. Короткоімпульсний Er:YAG лазер дозволяє досягти слабкого та помірного покращення з мінімальним ризиком побічних ефектів. Глибокі рубці краще піддаються лікуванню за допомогою СО2 та довгоімпульсних Er:YAG лазерів (рис. 2.5-19). Для досягнення максимального результату потрібно кілька процедур,
Пігментації. Післязапальна гіперпігментація та мелазма можуть видалятися одночасно з корекцією інших вікових змін, при цьому важливе щоденне застосування сонцезахисного крему, а також третиноїну та гідрохінону протягом тривалого періоду до та після лазерної терапії. Мелазма, в силу своїх етіопатогенетичних особливостей, має тенденцію до рецидиву після обробки, тому її шліфування має передувати корекція гормонального фону. Поверхнева та глибока дермальна пігментація та диспігментація добре піддаються обробці короткоімпульсним Er:YAGлазером, також ефективним і при підготовці ділянки реципієнта для пересадки епідермісу у разі вітіліго. Для боротьби з надмірною пігментацією без супутнього шліфування ефективніші імпульсні лазери, основним хромофором є меланін (600-900 нм), т.к. вони не вимагають серйозної анестезії і після їх використання загоєння протікає швидше.
Актинічний хейліт. Обробка CO2 лазером передбачає одноразовий прохід плями по червоній облямівці, за яким слідує обробка стійких ділянок. Особливо ефективна обробка уражень, що локалізуються на тильній стороні рук та волосистої частини голови. Загоєння займає до 10 днів.
Посттравматичні та хірургічні рубці. Шліфування Er:YAG лазером на етапі реконструкції колагену (перші 90 днів після травми) може суттєво покращити косметичний вигляд як посттравматичних, так і хірургічних рубців. Найбільш ефективно піддаються лікуванню лінійні рубці. Великі атрофічні рубці добре обробляються лазером СО2 завдяки сильному позитивному ефекту скорочення колагену.
Протипоказання до абляційного лазерного шліфування
Високий ризик ускладнень на етапі загоєння за наявності келоїдних та гіпертрофічних рубців, склеродермії, колагенозу; у разі прийому ізотретиноїну в останні 1-2 роки або імуносупресивної терапії.
Зменшення кількості придатків шкіри через опікове рубцювання, попередню радіотерапію або глибокий фенольний пілінг.
Наявність захворювань: інфекційних, таких як ВІЛ (СНІД), herpes simplex в активній формі, гепатит С або рецидивуючих інфекцій в анамнезі; цукрового діабету, нестабільної гіпертонічної хвороби, тяжких серцево-судинних, легеневих та ін.
Захворювання з позитивною ізоморфною реакцією (ефект Кебнера): лабільний псоріаз, важка екзема, вітіліго.
Предопераційний період
Важливим елементом передопераційної підготовки шкіри до лазерного шліфування є гідродермія (глибоке зволоження зменшує термічне пошкодження тканини). За показаннями проводяться хімічний пілінг або мікродермабразія, що стоншують епідерміс і дозволяють скоротити кількість проходів лазера, що зменшує термічне пошкодження дерми і, відповідно, інтенсивність ускладнень (особливо актуально при шліфуванні СО2 лазером).
Профілактика герпесу вважається необхідною всім пацієнтам, які проходять повне шліфування обличчя або шліфування навколоротової області. Імовірність спалаху інфекції на післяопераційному етапі становить до 7%, вона може розвинутись навіть у пацієнтів, які не мали в анамнезі епізодів цього захворювання. Результат – високий ризик рубцювання оброблених ділянок.
Безпосередня передопераційна підготовка
Перед початком процедури шкіра обробляється антибактеріальним та антимікробним засобом, ефективним проти грампозитивних та грамнегативних бактерій. Не слід застосовувати препарати, що містять легкозаймисті речовини (хлоргексидину глюконат, ізопропіловий спирт), інакше оброблені ділянки слід промити водою.
У процесі шліфування необхідно захищати очі металевими щитками, а перед процедурою в кон'юнктивальний мішок закопують знеболюючий засіб. Після завершення процедури очі промивають стерильним розчином. Якщо обробка периорбітальної області не планується, очі можна закрити марлевими вологими прокладками.
Перед початком операції обличчя пацієнта по периметру обкладається вологою тканиною, щоб уникнути випадкового контакту лазера з поверхнею, що не вимагає обробки шкірою або легкозаймистою. Волога марлева серветка може використовуватись і для захисту зубної емалі. Лазери для косметології та хірургії. Шліфування шкіри СО2 лазерДо переваг шліфування шкіри цим лазером відноситься точний контроль над вапоризацією тканини та стабільний гемостаз. Кожен імпульс видаляє шар завтовшки близько однієї оптичної глибини проникнення (20-30 мкм), при цьому товщина шару залишкового термічного пошкодження в 2-4 рази більше. Частота надходження імпульсів на ту саму ділянку шкіри не повинна перевищувати 5 Гц, щоб дати тканині час на остигання. Через інтенсивне поглинання світла дуже тонким шаром шкіри він миттєво розігрівається вище температури кипіння води (100 °С) з її подальшою вапоризацією та клітинною абляцією. Оскільки процес дифузії тепла вимагає деякого часу, переважна частина тепла йде на випаровування тканини, і шари, що лежать нижче, нагріваються відносно слабо. Після деякої кількості імпульсів верхній шар шкіри зневоднюється і настає так зване плато абляції. подальші імпульси не призводять до абляції через обумовлене слабким поглинанням світла недостатнє прогрівання.
При відносно повільному безперервному надходженні енергії дифузія тепла стає значною (т.к. абляція починається тільки при 100 °С), значна частина тепла встигає поширитися в глиб шкіри. Одночасно з цим йде процес зневоднення, що знижує ефективність абляції та ідучу на неї частку тепла – тканина може прогріватися до 400-600 °С, що в результаті призводить до величезного (порівняно з імпульсним режимом) термічного пошкодження шкіри, яке перешкоджає загоєнню ран і істотно підвищує ризик розвитку рубцевої тканини. Для уникнення цього тривалість поставки енергії в шкіру повинна бути меншою за час її термічної релаксації (близько 1 мс).
Первинний прохід СО2 лазера видаляє епідерміс та викликає утворення субепідермальної везикули. На поверхні залишається білий білковий зневоднений залишок, який необхідно видаляти серветкою з сольовим розчином. Глибина термічного ушкодження при цьому становить 40-70 мкм залежно від щільності епідермісу: сильніше ушкоджуються ділянки з тонким епідермісом (наприклад, шкіра повік та шиї). Після другого проходу сумарне термічне пошкодження посилюється.
Третій прохід застосовується вибірково на ділянках зі значними віковими змінами та наявністю зморшок у зонах над переніссям, верхньою губою, носогубними складками та бічною поверхнею щік. Четвертий прохід необхідний лише виняткових випадках, т.к. призводить до надмірного пошкодження шкіри.
Під час шліфування слід враховувати наступні рекомендації:
- Під час обробки обличчя застосовують 2-3 проходи лазера.
- Вплив на перехідні зони (на відстані 5-15 мм від лінії росту волосся та 3-5 см під лінією підборіддя) пом'якшується зниженням щільності енергії випромінювання.
- При обробці області повік необхідно застосовувати максимально щадні параметри впливу, щоб уникнути надмірного скорочення тканини та можливого ектропіону (особливо у пацієнтів, які перенесли блефаропластику). Проводиться не більше двох проходів, крім точкових впливів на глибокі складки.
- Одиночний прохід 3-міліметрового променя вздовж межі червоної облямівки губ згладжує глибокі кисетні зморшки та підкреслює контур. Заходити на червону облямівку губ можна тільки для одноразової обробки ліній, що її перетинають.
- Після завершення основної обробки рекомендується додатковими одиничними імпульсами Er:YAG лазера вапоризувати залишкові явища себорейного та актинічного кератозу, гіперкератозу, гіпертрофічних рубців.
- Необхідно ретельно спостерігати за реакцією у відповідь тканини (скорочення, придбання жовто-коричневого забарвлення). Збереження зміни забарвлення після обробки сольовим розчином є ознакою термічного некрозу.
Лікування слід завершувати за наявності однієї з наступних умов:
- Видалені зморшки або рубці.
- Очевидне термічне пошкодження – шкіра набула жовто-коричневого відтінку.
- Не відбувається подальшого скорочення шкіри.
- Er:YAG лазер
Завдяки близькості до максимуму поглинання світла внутрішньоклітинною водою глибина проникнення випромінювання Er:YAG лазера становить 1 мкм проти 20 мкм у СО2 лазера за тієї ж ефективності абляції (щільність енергії не менше 1 Дж/см2), але з мінімальним термічним пошкодженням. Зневоднення тканин після декількох імпульсів і супутнє йому плато абляції ” не наступають. Для повної вапоризації епідермісу при щільності енергії випромінювання 7-9 Дж/см2 потрібно 2-3 проходу лазера Er:YAG, а товщина зони супутнього залишкового термічного пошкодження, як правило, не перевищує 50 мкм.
Визначення глибини абляції здійснюється множенням кількості проходів на товщину шару тканини, що видаляється за один прохід, (визначається щільністю енергії випромінювання). Через надзвичайно сильне поглинання випромінювання навіть невелике підвищення щільності енергії на шкірі збільшує глибину абляції в даному місці, що при малих розмірах плями призводить до створення поглиблення та нерівності поверхні. Це особливо актуально при використанні неколімованого (звуження) променя, коли найменша зміна відстані від наконечника лазера до шкіри призводить до зміни глибини абляції.
Завдяки малому нецільовому термічному пошкодженню значно скорочується реабілітаційний період та знижується ризик виникнення побічних ефектів: рубцювання, пігментації, гіперемії. Відсутність коагуляції тканин веде до кровотечі внаслідок розриву поверхневих судин дермального судинного сплетення, що обмежує можливу глибину абляції. При обробці сосочкового шару дерми перший прохід нерідко викликає розсіяну крапкову кровотечу, т.к. зачіпаються невеликі капіляри, ще після 1-2 проходів під вплив потрапляють більші судини, збільшуючи кровотечу. Однак ті, що заважають ходу обробки кровотечі, зустрічаються тільки у разі ринофіми.
Наліт, що утворюється в процесі обробки, із залишків зруйнованих клітин рекомендується витирати вологим спонжем, що забезпечує безперешкодний доступ випромінювання до необробленої тканини. Сильне вибивання дрібних шматочків тканини вимагає захисту дихальних шляхів пацієнта та медперсоналу.
За ступенем скорочення колагену короткоімпульсний Er:YAG лазер багаторазово поступається СО2 лазеру.
Рекомендується повністю знімати епідерміс на всій площі обробки, а потім проводити оцінку нерівностей дермального шару. Практично всім пацієнтам із віковими змінами необхідне проведення дермальної абляції у тому чи іншому обсязі, т.к. поверхневі нерівності та зморшки беруть початок саме в цьому шарі. Виконуються 1-2 рівномірні проходи, що видаляють по 15-30 мкм тканини. Після обробки сосочковий шар дерми має вигляд гладкої блискучої поверхні, у той час як абляція ретикулярного шару дерми призводить до нерівностей внаслідок того, що стають видні частки сальних залоз. На цьому етапі нерівності дерми можуть видалятися за допомогою пластики тканини.
На відміну від шліфування Er:YAG лазером обробка Er:YAG лазером часто може проводитися із застосуванням тільки місцевої анестезії, яка, як правило, доповнюється внутрішньою седацією.
ErCr:YSGG та модульовані Er:YAG лазери
Незважаючи на ефективну абляцію короткоімпульсним Er:YAG лазером (350 мкс), його слабкі коагуляційні можливості перешкоджають стабільному гемостазу і суттєво обмежують глибину абляції, а наслідком малого термічного пошкодження дерми є слабке скорочення колагену шкіри, що призводить до відносно низької. Основним способом удосконалення Er:YAG лазера стало, як не дивно, підвищення термічного пошкодження дерми шляхом збільшення тривалості імпульсу з 350 до 10 мс мс, що збільшує зону залишкового термічного пошкодження з 10-20 до 60 мкм (при 5 Дж/см2). Результат – скорочення шкіри, що посилилося, займає проміжне положення між короткоімпульсними Er:YAG і СО2 лазерами. В даний час найбільшого поширення набули Er: YAG лазери зі змінною тривалістю імпульсу (модульовані): короткі імпульси забезпечують абляцію, а довгі – коагуляцію крові та скорочення колагену.
Іншим варіантом вирішення цієї проблеми є використання короткоімпульсних лазерів, випромінювання яких поглинається водою (тобто шкірою) слабше, ніж у Er:YAG лазерів, але сильніше, ніж у СО2. Наприклад, останніми роками активно завойовує позиції ErCr:YSGG лазер. Практика його використання свідчить про відмінний гемостаз навіть за глибини абляції 84 мкм. Товщина зони термічного ушкодження при густині енергії 5 Дж/см2 становить 30-40 мкм. Середній показник клінічного покращення – 25-50%, а тривалість періоду реепіталізації (3-5 днів), збереження еритеми (до 3 тижнів) та набряку також займає проміжні значення між традиційними Er:YAG та СО2 лазерами. Якість обробки зморшок ІІІ класу і вище також наближається до такого після обробки СО2 лазером за значно менших побічних ефектів.
Абляційний режим модульованих лазерів може використовуватися для акуратної обробки тканини та видалення ділянок залишкового термічного некрозу, що залишається після застосування коагуляційного режиму або СО2 лазера, що, як правило, покращує процес післяопераційного відновлення.
При проведенні шліфування шкіри модульованим Er: YAG лазером немає чітко виражених клінічних ознак завершення процедури: відсутня капілярна кровотеча (що виконує сигнальну роль при шліфуванні звичайним лазером Er:YAG) і не відбувається зміна кольору шкіри (використовується при обробці СО2 лазером). Єдиним більш-менш надійним способом контролю залишається знання залежності глибини абляції параметрів лазера. Наприклад, епідерміс шкіри століття (його товщина приблизно дорівнює 60 мкм) може бути видалений за 2 проходи модульованого Er:
Ускладнення після омолодження шкіри абляційними лазерами
Оскільки більша частина ускладнень пов'язана з величиною неспецифічного термічного пошкодження шкіри, то їх найбільша кількість відзначається після обробки СО2 лазером. Короткоімпульсний Er:YAG лазер – навпаки – викликає мінімальну кількість побічних ефектів, а коагулюючі ербієві лазери займають проміжне положення. Більш менш виражений набряк, еритема і свербіж вважаються нормальними в післяопераційному періоді.
Еритема тією чи іншою мірою виникає у всіх пацієнтів і є наслідком посилення кровотоку та ангіогенезу, що відбувається під час загоєння дерми. Тяжкість еритеми безпосередньо пов'язана з глибиною проведеної абляції та ступенем залишкового термічного пошкодження. Імовірність виникнення: Er:YAG лазер – 25% (зберігається 1-4 тижні); СО2 – до 50% (1-3 місяці); тривала еритема – 20%.
Післяопераційний набряк різного ступеня досягає максимуму на 2-3 добу і зберігається 5-7 днів, рекомендується прикладати пакети з льодом. В окремих випадках може знадобитися прийом стероїдних протизапальних препаратів.
Сверблячка часто виникає в процесі загоєння рани, особливо на другому післяопераційному тижні. Сверблячка може означати наявність інфекції (зокрема кандидозу) і нерідко супроводжується поганим загоєнням, еритемою та ексудатом. Можливий розвиток контактного дерматиту. За відсутності згаданих ознак свербіж добре усувається антигістамінними препаратами.
Петехії виникають відразу після завершення реепітелізації, проходять самостійно протягом кількох тижнів. Причина – субепітеліальні кровотечі незрілої базальної мембрани і мережі кровоносних судин, що недорозвилися, у зв'язку з чим шкіра легко травмується в результаті невеликого тертя.
Гіперпігментація залежить від ступеня природної пігментації шкіри пацієнта і заподіяного їй термічного пошкодження. Значну перевагу має Er:YAG лазер (10-20% проти 30% після СО2 у пацієнтів з III фототипом шкіри і 50-70% проти 100% при IV+ фототипі). Терапії займає 2-4 місяці: використання сонцезахисного крему з високим фактором захисту та виключення перебування на сонці, застосування гідрохінону та третиноїну. Можуть застосовуватися пригнічуючі синтез пігменту глюкозамін, азелаїнова та койева кислоти.
Інфікування після лазерного шліфування зустрічається у 8-10% випадків. Волога техніка з догляду за раною та шар некрозу сприяють формуванню сприятливого середовища для розвитку кандид та бактерій. Відсутність епідермального бар'єру полегшує потрапляння інфекції через поверхню обробленої ділянки. Біо-оклюзійні пов'язки також збільшують ймовірність потрапляння інфекції.
Симптоми можливого інфікування:
- раптово виник або тривалий біль (50% пацієнтів);
- печіння (30% пацієнтів) або сильний свербіж на 2-3-й день після операції;
- виражені ериматозні плями, жовтий ексудат, струп, папули, пустули;
- освіта ерозії на рані, що вже пройшла стадію реепіталізації.
У 80% випадків інфекція розвивається протягом одного тижня. При підозрі на неї необхідно провести нативні мазки та бактеріальні посіви, а також посіви на дріжджові грибки та вірус герпесу. Клінічні прояви інфекції можуть бути нетиповими через відсутність епітелію та набряки тканин, наявність некротичних мас. При кандидозі рекомендується флуконазол (400 мг) та звільнення ранової поверхні від оклюзії. Терапія бактеріальних інфекцій залежить від результатів посіву та чутливості бактерій до антибіотиків. Застосування антибіотиків протягом 1-2 тижнів добре усуває післяопераційні бактеріальні інфекції.
Рубцювання зазвичай є результатом надмірно глибокої абляції або надмірного теплового пошкодження нижчерозташованих тканин (особливо актуально для СО2 лазера). При омолодженні короткоімпульсним Er:YAG лазером відсоток рубцювання зазвичай незначний (до 10%, найбільш ймовірно на грудях, нижньому віці та верхній губі). Іншими причинами рубцювання можуть бути післяопераційна інфекція або багаторазові хірургічні втручання, що змінили анатомію області, що обробляється. Підвищений ризик рубцювання нелицьових ділянок шкіри пов'язаний із відносно невеликою кількістю придаткових структур шкіри, малою товщиною дерми, підвищеним тонусом тканини та її розтягуванням при русі. Першими ознаками формування рубця є еритема і свербіж – рекомендується взяти посів на наявність інфекції та місцево 2-3 рази на день наносити кортикостероїди високої активності. Якщо проблемна ділянка починає ущільнюватися, рекомендується ін'єкційне введення до рубця кортикостероїдів (дипроспан у різних розведеннях). Також необхідно накладати місцеві силіконові пов'язки. За відсутності ефекту від терапії слід проводити щомісячну обробку судинним імпульсним лазером.
Акне та кісти сальних залоз (міліум) часто утворюються після обробки СО2 лазером внаслідок теплової травми, яка може призводити до розриву сальних залоз, анаплазії придаткових структур та відхилення сальної протоки. Іншою причиною можуть бути мазі на основі вазеліну. Лікування не відрізняється від традиційного і включає антибактеріальну терапію, обмеження використання мазей під оклюзійною пов'язкою, призначення третиноїну та альфаоксикислот.
Ектропіон. Скорочення рубцевої тканини нижньої повіки призводить до надмірного натягу та оголення кон'юнктиви. Зазвичай спостерігається у пацієнтів, які пройшли процедуру лазерного омолодження після блефаропластики нижньої повіки або за надто агресивної обробки даної ділянки. Рекомендується проводити тестування еластичності шкіри пацієнта перед процедурою омолодження: якщо край століття легко зсувається, то під час операції потрібно не допустити надмірного натягу віку. Щільність енергії випромінювання тут не повинна перевищувати 30% від звичайної. Щоки обробляють до періорбітальної області для спостереження ефекту натягу на даній ділянці.
Синехія утворюється, коли дві суміжні ділянки деепітелізованої шкіри стикаються між собою всередині складки, формуючи над нею епітеліальний міст. В області нижньої повіки синехія утворюється через 1-2 тижні після операції і має вигляд незвичної складки або блідої лінії. Лікування – хірургічне підрізування епідермального мосту з наступним частим розгладжуванням, щоб уникнути рецидиву. Синехія практично завжди розсмоктується без ускладнень.
Далі буде.
Поділіться:
Додати коментар