Колагенози та алергічні захворювання: що спільного

Колагенози – це група захворювань, об'єднаних однотипними функціонально-морфологічними змінами з боку сполучної тканини (головним чином, волокон, що містять колаген). Деякі вчені визначають колагенози як алергічні захворювання, що характеризуються переважно аутоімунним ушкодженням сполучної тканини різних систем організму. Характерним проявом колагенозів є прогресуючий перебіг, залучення до патологічного процесу різних внутрішніх органів, судин, шкіри, опорно-рухової систем.

Колагенози визначають як алергічні захворювання. Вони характеризуються переважно аутоімунним ушкодженням сполучної тканини і проявляються поліморфізмом клінічної картини та характерною поліциклічною течією. В даний час колагенози визначають як захворювання сполучної тканини.
Початок колагенових захворювань часто збігається з періодами “фізіологічної алергізації” – передменструальним та менструальним періодами, клімаксом. Привертає увагу частота “ортодоксальних” алергозів при колагенозах (бронхіальна астма, уртикарні висипання).

Причини розвитку колагенозів

У хворих на колагеноз постійно спостерігаються характерні для алергічних захворювань рецидиви хвороби під впливом різних неспецифічних факторів: інсоляції, переохолодження, пологів, абортів, фізіотерапевтичних процедур, фізичних травм, стресів, будь-яких інфекційних захворювань.

Досить часто колагенози виникають через 1-3 тижні після того, як пацієнт переніс інфекційне захворювання. Серед мікроорганізмів, які викликають виникнення колагенозів, слід виділити стрептокок. Частинки тканини з вогнища запалення (ангіна, риніт, фарингіт, отит та інші) і ферменти стрептококів, що посилено розмножуються, потрапляють у кров. У цей період найбільш яскраво визначається дія ферменту стрептогіалуронідази, яка деполімеризує мукополісахариди в капілярних стінках, підвищуючи їх проникність, і в основному речовині сполучної тканини, викликаючи її розкладання.

Роль стрептокока у розвитку колагенозів

Дія стрептокока, окрім руйнування тканин, викликає, очевидно, і певні зміни антигенної структури продуктів їх розкладання. Внаслідок цього продукти розкладання сприймаються організмом як чужорідні речовини і таким чином є аутоімунними. Для появи нових антигенних властивостей є досить незначною структурною перебудовою речовини. Тому за хімічною будовою аутоантигени – це продукти деструктурованої тканини, які суттєво не відрізняються від відповідних компонентів незміненої тканини.

Аутоантитіла, які у зв'язку з цим виробляються, спрямовані не тільки проти аутоантигенів, що циркулюють у крові, а й проти аналогічних речовин, що входять до складу неушкоджених відділів тих чи інших органів. У разі розвитку інфекції надалі антигени тканинного і стрептококового походження, що надходять у кров, виявляються “дозвільними” у розвиток алергічної реакції. Реакція антиген – антитіло є відправним пунктом, який визначає перші клінічні прояви колагенозів.