При вагітності організм жінки стає більш чутливим і схильний до різних патологічних процесів. Одним із таких станів є внутрішньопечінковий холестаз вагітних.
Внутрішньопечінковий холестаз вагітних – це доброякісне захворювання печінки, яке проявляється свербінням шкіри та жовтяницею, при цьому первинного ураження – висипки – ні. Відбувається активація ферментів печінки та підвищується концентрація жовчних кислот у крові.
Холестаз вагітних. Механізми розвитку процесу
Патогенез холестазу вагітних до кінця не вивчений. Але передбачається така теорія, що підвищена концентрація ендогенних статевих гормонів, що властиво періоду вагітності, стимулює вплив на процеси жовчоутворення.
При цьому на жовчовиділення чиниться інгібуючий вплив. Це сприяє зворотній всмоктуваності білірубіну в кров. Цей синдром є досить поширеним і зустрічається у 80% жінок у другій половині вагітності.
Взаємозв'язок вагітності та внутрішньопечінкового холестазу вагітних доводиться підйомом вмісту естрогенів, який корелює у них з розвитком свербежу. Певну роль грає генетичний дефект метаболізму статевих гормонів, що проявляється лише під час вагітності. У більшості жінок холестаз з'являється на тлі тривалого прийому гормональних контрацептивів.
На даний момент ідентифіковано дефекти транспортних систем печінки, що передаються у спадок (дефіцит гена МДР-3). Вони призводять до розвитку внутрішньопечінкового холестазу вагітних.
Сверблячка шкіри – основна скарга вагітних при холестазі
Основною скаргою жінки є інтенсивна сверблячка шкіри, яка посилюється в нічний час. Причиною сверблячки шкіри є підвищення концентрації жовчних кислот у крові в 10-100 разів. Сверблячка шкіри присутня на долонях, стопах і кінцівках. Буває свербіж на обличчі та шиї. Як правило, через місяць після початку сверблячки шкіри з'являється жовтяниця.
Ця жовтяниця не інтенсивна, супроводжується потемнінням сечі та/або знебарвленням калу. Загальний стан жінок особливо не страждає. У біохімічному аналізі крові підвищується рівень аланінових та аспарагінових трансаміназ, лужна фосфатаза. Лише в деяких жінок спостерігається підвищення білірубіну за рахунок прямої фракції.
Часто знижуються показники згортання крові – ІІ, ІV, ІХ. Також можуть з'являтись ознаки дефіциту жиророзчинних вітамінів (А, Д, Е, К) при різко вираженому холестазі. Головною особливістю холестазу вагітних є наростання симптомів до періоду пологів та повне їх зникнення після пологів.
Чи потрібно лікувати внутрішньопечінковий холестаз вагітних?
У більшості випадків неускладнений перебіг внутрішньопечінкового холестазу вагітних не загрожує життю. Однак розглядати холестаз вагітних як патологію, яка потребує лише спостереження, не варто.
У 60-70% випадків при повторних вагітностях холестаз рецидивує, а при затяжній течії може переходити до первинного біліарного цирозу, стеатогепатозу та жовчнокам'яної хвороби. Також важливо пам'ятати про погіршення прогнозу для плоду.
Жовчні кислоти в крові проникають у фето - плацентарний бар'єр і викликають інтоксикацію у плода. Це може спровокувати гіпоксію та гіпотрофію плода. Починаючи з 35 тижня вагітності ризик втрати плода зростає пропорційно до наростання кількості гормонів.
До того ж встановлено, що жовчні кислоти матері мають токсичну дію на печінку дитини та пригнічують розвиток її надниркових залоз.
Холестаз вагітних може призводити до передчасних пологів та післяпологових кровотеч.
Як лікувати внутрішньопечінковий холестаз вагітних?
Під час лікування холестазу вагітних важливо відрізнити внутрішньопечінковий від підпечінкового холестазу.
При виявленні ризику для плода та матері застосовують препарати урсодезоксихолевої кислоти з метою лікування холестазу вагітних. Це складова частина пулу жовчних кислот, природна та нетоксична гідрофільна жовчна кислота.
Основна її дія пов'язана з цитопротекторним та антихолестатичним впливом. УДХК витісняє токсичніші жовчні кислоти. Раніше застосовуваний холестирамін видаляв свербіж шкіри, але не запобігав ускладненням з боку плода.
Тому за перших підозр на холестаз вагітних жінці слід негайно звернутися до лікаря.
Поділіться:
Додати коментар