Корекція вікових змін ший залишається актуальною проблемою для пластичних хірургів, незважаючи на безліч напрацьованих технік та методик операцій. Про те, як оптимально скоригувати старіння шиї та запобігти можливим післяопераційним ускладненням, для estet-portal.com розповів у своїй статті
Особливості пацієнтів, які потрібно враховувати при плануванні корекції шиї
Ожиріння - це постійно зростаюча проблема здебільшого індустріалізованого світу. Тільки в США налічується понад 6 млн дорослих людей, які страждають на ожиріння. Також актуальна ця проблема серед дітей та підлітків. З 1980 року кількість людей із надмірною вагою зросла вдвічі серед дітей та втричі серед дорослих (за даними на 2006 рік). Це люди, яких пластичні хірурги будуть розглядати як пацієнтів, коли вони досягнуть середнього чи похилого віку. І це не кажучи про тих, хто вже досяг середнього та похилого віку.
Ожиріння впливає не тільки на тулуб, а й на значну частину обличчя та шиї. У таких пацієнтів підшкірний жир накопичується у передній області шиї, а й у задній. У них він також накопичується глибоко на платизмовому м'язі, на відміну від людей із середньою вагою. Люди з надмірною вагою, як і люди з ожирінням, також мають проблему з товстими щоками та подвійним підборіддям. Ожиріння є обов'язковою умовою для розгляду під час планування операції.
Виступає передня частина двочеревного м'яза - ще одна проблема, на яку треба обов'язково звернути увагу при проведенні цервікопластики. Причиною цього виступу може бути гіпертрофія або мальпозиція м'язів.
Мені не відомо, від чого настає гіпертрофія, а ось мальпозиція передньої частини двочеревного м'яза виникає внаслідок низької позиції під'язикової кістки. Це видно по пацієнтам з тупокутними та твердими шиями, а також пацієнтам з мікрогенією.
Птоз слинної залози є ще однією комплексною проблемою. Він спостерігається у багатьох пацієнтів та ускладнює процес створення нормального контуру шиї під час цервікопластики. Птоз слинної залози може спостерігатися у пацієнтів із тонкими чи важкими шиями. Преоперативно цю проблему легше виявити у пацієнтів із тонкими шиями. У пацієнтів з важкими шиями початковий і навіть значний ступінь птозу слинної залози буває прихованим. Це може стати пасткою для недосвідченого хірурга, тому що, якщо ви пропустите це, в результаті матимете незадоволеного пацієнта: він заявить, що ви не видалили йому цей шматочок жирової тканини, що явно не так. Допомогти таким пацієнтам буде нелегко, і корекція на цій стадії відбувається значно важче.
Дегенерація шийного відділу хребта – це поступове скорочення шийного відділу хребта внаслідок артритних змін чи природного стиску, чи грижі міжхребцевих дисків. Зазвичай ці явища не зазначені в етіології естетичних проблем шиї у процесі її старіння.
Такі зміни є звичайними для хребта по всій довжині, і для шийного відділу вони є винятком. Ці зміни вкоротять шийний циліндр, який у свою чергу виштовхне глибинну шию та нижню частину ротової структури в зону найменшого опору, якою є трикутник під нижньою щелепою та між шиєю та підборіддям. Як наслідок, слинна залоза, двочеревний м'яз і підплатизмовий жир утворюють грижу спереду і ззаду. Більш поверхневий шийний конверт, шкіра та платизмовий м'яз стануть також більш надмірними як у горизонтальному так і вертикальному вимірах.
Розмір скелетальної опори нижньої щелепи також впливає на процес старіння нижньої частини обличчя та шиї. Погана опора на підборідді, тіло нижньої щелепи та кут впливають на зміщення структур нижньої частини обличчя у бік шиї, притупляючи западину під нижньою щелепою та змінюючи цервікоментальний кут на тупіший. Це також призведе до помітнішого виступу підщелепних структур.
Предопераційне планування хірургічної корекції старіння шиї
Докладний та обов'язковий аналіз є важливим для хорошого хірургічного планування. Пацієнта необхідно проконсультувати з усіх питань, описаних у огляді: описати кількість поверхневого та глибинного шийного жиру, якість скелетальної опори навколо підборіддя та нижньої щелепи; пояснити, наскільки товстим або тонким є шийний циліндр, які структури виступають, чи є птоз слинної залози; оцінити кількість надлишкової шкіри, наявність чи відсутність смуг платизми тощо. Грунтуючись на цих висновках, хірург робить пропозицію.
Вам необхідно наголосити на необхідності збільшення скелетальної опори та обговорити лікування глибинних шийних структур, особливості підходу до корекції шиї. Ви використовуєте бічний підхід або додатково застосуєте передній? Як ви лікуватимете платизму та шкіру? Це важливі рішення, оскільки цервікопластика не дасть хорошого результату без належної опори селетальної. Якщо у пацієнта важкі глибокі структури, то nbsp; результатом стандартної цервікопластики постопераційно може стати важка шия. Оскільки лікування птозу слинної залози є найважчим і тривалим, пацієнти повинні добре розуміти процес та наслідки підходу. Дуже часто пацієнти приймають рішення, виходячи з економічних факторів. Він або вона повинні розуміти, що після проведення операції можуть бути залишкові ефекти, у тому числі помітні проблеми,

Додати коментар